«Біологія»

Васильківський район

Терещенко Вікторія Вадимівна, біолог, з правом викладаннябіології та хімії в школі

«Формування екологічної культури учнів, як складової креативної особистості»,

продуктивний

Ключові слова: екологічна свідомість та культура особистості, гармонізація стосунків, проблемне навчання, інтерактивні методи навчання, використання ІКТ на уроках.

Анотація досвіду: В основі педагогічного процесу екологічного виховання використовую принципи доступності та науковості, наочності, поступовості. Ефективним принципом виховання вважаю диференційований та індивідуальний підхід. Для їх реалізації використовую завдання репродуктивного, пошукового, творчого характеру.

Для вирішення проблеми екологічного виховання учнів на уроках біології використовую народні традиції. Впроваджую в практику роботи активні форми і методи, які сприяють розвитку творчих здібностей учнів, їх пізнавальної активності, зацікавленості у пошуку шляхів вирішення актуальних питань сьогодення, формують вміння та навички природоохоронної діяльності та екологічної поведінки в рамках оточуючого середовища. Серед застосованих форм та методів роботи хочу відзначити інтегровані уроки, зустріч за круглим столом, групові та індивідуальні завдання.

Навчальний заклад: Васильківська середня загальноосвітня школа №2

Адреса: вул. Комсомольська,35, сел. Васильківка, Україна 52600

                          Телефон: 056399-28-41

                         E-mail:tereschenko1711@gmail.com

Дніпропетровська обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації

Васильківська середня загальноосвітня школа № 2

Формування

екологічної культури учнів, як складової креативної особистості

З досвіду роботи

вчителя біології

Терещенко Вікторії Вадимівни

сел. Васильківка

Біологічна освіта в Україні останніми роками зазнає дуже значних змін, формуючи світогляд людини, адже нові відкриття супроводжуються спалахом широких можли­востей у різноманітних галузях діяльності людини: ме­дицині, сільському господарстві, екології. Все більше викликають зацікавленість, вражають уяву людини та­ємниці живої природи.

 Біологія - наука, яка допомагає розв’язати безліч проблем, навіть глобальних. Однією з таких глобальних проблем є екологія.

Глобальні проблеми сучасності вимагають негайного переосмислення установки, що історично склалася в людській свідомості, направленої на споживацьке відношення до природи. Вступ людства до ери нових взаємостосунків з природою вимагає зміни не тільки його поведінки, але, що особливо важливе, зміни його ціннісних орієнтирів. Саме тому однією з активних проблем сучасного суспільства є проблема формування екологічної культури особи. Поняття екологічної культури особи увійшло до нашої свідомості порівняно недавно, сформувавшись на базі вже існуючих понять про природовідповідальність розвитку.    

Як вчитель біології, звертаю увагу на екологічне виховання учнів, формування екологічного світогляду школярів. З досвіду роботи можу з впевненістю сказати, що саме шкільний курс «Біологія» покликаний стати провідником гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя.

Освіта та охорона природи належать до сфери загальнонаціональних ін­тересів. Зону перекриття освіти та охорони природи можна визначити як екологічну освіту, що спрямована на підвищення громадського розумін­ня ролі й функції охорони природи, тобто на виховання екологічної куль­тури. Саме тому Міністерство осві­ти і науки України в Державній на­ціональній програмі «Освіта» надає особливого значення вихованню еко­логічної культури школярів.

Сучасна школа є основою всебічного, передусім духовно­го, розвитку особистості, якій прита­манні екологічний світогляд, еколо­гічне мислення, екологічна культура, мораль, етика. Саме тому істотною складовою системи освіти стає еколо­гічна освіта, без якої вже не мислиться стійкий життєстверджуючий розвиток суспільства.

Екологічна освіта є не­від’ємною частиною шкільного кур­су біології. Вона відіграє інтерактивну роль у системі навчально-виховного процесу, оскільки в ньому системати­зуються знання з різних природничих і суспільно-гуманітарних дисциплін, а також біологічних наук.

Зміст шкіль­ного курсу передбачає формування філософських, природничо-наукових, соціально-економічних, право­вих, естетичних, моральних та інших знань і норм, які становлять основу комплексної екології.

Отже, я вважаю, що основною метою екологічної освіти є формування еко­логічної свідомості та культури осо­бистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основу життя на Землі, гармонізація стосунків у системі «людина — сус­пільство — природа».

Шкільний курс біологічної освіти, а разом з нею й екологічної освіти, побудований за системним прин­ципом: від простого до найскладні­шого.

Утілення зазначених інноваційних лекцій я здій­снюю тільки в старших, 10-11-х, класах, де вже можливе осмислення учнями горизонтів професій­ного й культурного самовдосконалення та самореалізації особистості.

Визначення методів інтерактивного навчання є індивідуальним у роботі кожного вчителя й зале­жить від його ерудиції, темпераменту, різноманіт­ності інтересів, уміння працювати з аудиторією.

Аналізуючи досягнення учнів у засвоєнні на­вчального матеріалу, я зробила висновки, що в разі систематичного застосування інтерактивних мето­дів в учнів підвищується інтерес до біології, стиму­люється навчальна активність, розвивається мис­лення, пам’ять, формуються здібності приймати розумні рішення в нестандартних ситуаціях. Усім відома аксіома, що учень повинен не про­сто слухати й думати, але й щось робити, так як під час виконання роботи запам’ятовується 80 % того, що він зробив.

Досягти таких результатів можливо на уроці.

Вчити самостійно працювати — це й означає вчи­ти розумової праці. Чим раніше ми починаємо пра­цювати над указаним, тим вагомішим є результат.

Надана шкільним педагогам у сучасній школі можливість обирати концепції виховання, автор­ські методики, право на експеримент і дослідну ро­боту дозволяє проявляти зацікавленість, гнучкість і відкритість до сприйняття нової інформації, бачи­ти проблему й чітко її формулювати.

Віра вчителя в учня породжує віру учня в себе. І я, як кожен учитель, маю власну систему проведення уроків з біології, на яких виступаю лише в ролі організатора навчального процесу, можна сказати, лідера класу, використовуючи ці­лий арсенал засобів інтерактивного навчання: екс­перименти, спектакль, бліц-турнір, використання рольових ігор, «мозкова атака», моделювання жит­тєвих ситуацій, лекція з розв’язанням поставленої проблеми, інтегрований урок, подорож, викорис­тання ресурсу комп’ютерних технологій. Зазвичай організація інтерактивного навчання розробляється з урахуванням вікових особливостей школярів, об­сягу вивченого матеріалу і спирається на методичні розробки та праці В. Сухомлинського, Л.Кузнецової, Є. Ільїна, Л. Пироженко, Є. Невєдомської.

Вважаю, що тільки стимулюючи розвиток іні­ціативності, відповідальності та самостійності учня, можна спонукати його до пошуків шляхів до­сягнення високих результатів навчання. Не секрет, що донедавна вчитель був лише фільтром у відборі навчальної інформації, сьогодні ж, за інтерактив­ного навчання, це помічник, одне з вагомих дже­рел, консультант у роботі. Це зобов’язує мене по­стійно знаходити правильний підхід до вдоскона­лення методів і засобів навчання, добиватися вищої форми співробітництва вчителя й учня — спочатку викликати здивування, а потім, відповідно, й інте­рес. Звичайно, сьогодні у викладанні біології існує цілий ряд проблем: різний обсяг тем, складність програми, здебільшого важкий виклад матеріалу, насиченість біологічними поняттями й термінологією, високий рівень науковості, недостатня кіль­кість часу, відведеного на виконання лабораторних і практичних робіт у межах уроку. Ці труднощі ставлять переді мною завдання — викликати ін­терес і бажання до навчання, використовуючи най­ефективніші форми й методи, особливо коли мова йде про цілеспрямоване та самостійне одержання знань учнями.

Основу курсу становить біоло­гічна екологія, яка розглядає питання складних взаємозв’язків, що виникли в природі, від популяційно-видово­го до біосферного рівнів (екологіч­ні фактори, екологія виду, екологія природних систем і біосфери).

Окре­мий розділ присвячений питанням екології людини, у якому розгляда­ються відносини в системі «суспіль­ство — природа» (види і джерела за­бруднення, його вплив на довкілля, екологічні проблеми людства, шля­хи розв’язання сучасних екологіч­них проблем).

Завершується вивчення екологічного курсу в 11-му класі темою «Надорганіз­мові системи», яка розглядає правові й моральні аспекти екологічної осві­ти.

Обов’зково опрацьовую з учнями нормативно–правові документи України в сфері охорони природи та природокористуванні.

Вважаю, що кожен громадянин нашої країни повинен знати ці документи, але на великий жаль це не так, тому і намагаюсь, щоб учні опанували ці знання в школі.

На сьогоднішній день важливим і актуальним питанням для мене є впровадження елементів екологіч­ного виховання та освіти учнів у струк­туру традиційного уроку біології.

Необхідно впроваджувати в навчально-виховний процес комплексні психо­емоційні та інтелектуально-пошукові форми і засоби екологічного вихо­вання:

1.   інтегративно-пошукові групові та рольові ігри;

2.   «коло ідей»;

3.   «мозковий штурм»;

4.   «мікрофон»;

5.   «займи позицію»;

6.   «імітація»;

7.   «незакінчені речення».

І це далеко не повний список ін­терактивних технологій, які мож­на впроваджувати в навчально-виховний процес комплексного еко­логічного виховання.

Охарактеризую кожні із зазначених форм-засобів, які впроваджую в клас­но-урочну систему викладання кур­су біології з метою екологічного ви­ховання учнів.

Інтеративно-пошукові групи та ро­льові ігри — це тип екологічних ігор, який базується на проектуванні со­ціального змісту екологічної діяль­ності, але специфікою їх виступає ототожнення себе з іншими живими істотами або природними об’єктами. Це дає змогу учням вийти за межі нормального сприйняття проблеми й уявити себе на місці іншої живої істоти, спостерігаючи за розв’язан­ням цієї проблеми, щоб краще зрозу­міти почуття об’єкта в певній ситуа­ції.

Наводжу приклад екологічної гри «Хто я?».

Можна провести під час уроку і в позаурочний час. Для цього треба підготувати паперові таблички з написаними назвами тварин певної екосистеми. Перед початком гри прикріпляю до одягу на спині кожного гравця табличку так, щоб той не бачив власної, а тільки написи на табличках інших. Одному учневі пропоную за допомогою простих знань про розміри, забарвлення, місце існування, характер живлення, на які можна відповісти тільки "так" чи "ні", якомога швидше з'ясувати в інших гравців, який живий організм він представляє. Коли учасник упевнений, ким він є у цій грі, то підходить до вчителя й оголошує йому свою назву. Я нараховую йому кількість балів залежно від того, скільки часу і запитань знадобилося гравцеві для розпізнання "самого себе". Ті гравці, які з'ясували, ким вони є, складають ланцюжки живлення та харчові піраміди. Перемагає група, яка першою побудує піраміду і харчові ланцюжки та відобразить зв'язки між ними.

Групи ознайомлюють одна одну з будовою своїх ланцюжків і розмірковують про те, що сталось би в разі, якби представники якоїсь ланки надмірно розмножилися чи, навпаки, зникли.

Під час гри учні опановують поняття "харчовий ланцюжок", "харчова піраміда", "продуцент-консумент", "хижак-жертва".

Цю гру добре проводити після вивчення певної екосистеми, щоб діти знали, які рослини і тварини можуть бути в ній.

На уроках біології я  використовую ігри розвивального харак­теру, акцентуючи увагу на розвитку розумових здібностей учнів, зокре­ма: «Назви узагальнюючим словом», «Четвертий — зайвий», «Знайди іс­тотне», «Проведи аналогію», «Зро­би логічний висновок»,  «Упізнай предмет за описом: відгадай загадку, ребус», «Розв’яжи логічну задачу», «Знайди помилку», «Біологічний дик­тант: упізнай мене», «Знайди відповіді на тест — визначення будь-яких кла­сів, родин рослин чи тварин».

У процесі екологічної освіти й вихо­вання учнів важливо використову­вати різні види ігор: рольові, ситуа­тивні, ділові.

Особливе місце серед ігор займають рольові ігри, які найбільше сприя­ють розкриттю сфери діяльності лю­дей і стосунків між ними, між приро­дою й суспільством.

У старших класах рольові ігри вважаю до­цільно проводити в позаурочний час або як узагальнення, систематизація знань з певної великої теми, бажано інтегровані уроки.

У середніх класах рольові ігри можуть бути фрагментами уроків.

На початку свої діяльності я нада­вала перевагу традиційним методам навчання. Більший обсяг знань на­давала у готовому вигляді. Поступо­во я почала відмовлятись від пасив­ної моделі навчання. Тому що, як би гарно не розповідав учитель, учень не може відтворити повністю всю отри­ману інформацію, так як робота го­ловного мозку передбачає отримання інформації та її обробку. Процес за­своєння іде набагато швидше, якщо учень застосовує свій власний досвід. Тому на цьому етапі я обрала активну модель навчання. Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає суб’єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учите­лем. Основними методами на цьому етапі стали: самостійна робота, про­блемні та творчі завдання, запитан­ня від учня до вчителя, і навпаки, що розвивають творче мислення. Одним із напрямків активного навчання є ін­терактивне навчання.

Значну увагу на уроках приділяю формуванню та закріпленню позитивної мотивації до вивчення екологічних проблем. Розглядаючи це питання слід враховувати, що навіть сприятливі умови впливають на мотивацію навчання не безпосередньо, а тільки через внутрішнє ставлення до них самого учня. Таким умовам задовольняють інформаційні тексти, дослідницькі завдання, ситуації, спрямовані на формування окремих аспектів внутрішньої позиції учнів.

Роботу спрямовую на розвиток і закріплення пізнавального інтересу до вивчення екологічних проблем і включаю такі види впливу, як актуалізація раніше сформованих мотиваційних настанов, що треба закріпити і підтримати; створення умов для формування позитивних мотиваційних настанов (мотивів) і розвиток їх нових ознак (стійкість, усвідомлення, дієвість).

З досвіду роботи помітила, що при вивчені кожної теми можуть не тільки посилюватися вихідні мотиви, а й з'являтися нові. Це відбувається, якщо учні усвідомлюють і розуміють екологічні знання, які вони набувають, оцінюють їх, порівнюють, отримують задоволення від самого процесу навчання. Цьому, як відомо, сприяють: робота в групах; активне спілкування з учнями, вчителем, спеціалістами з екологічних проблем; сам характер пошуково-дослідницької роботи; рівень сформованості як загальнонавчальних, так і екологічних умінь.

На останньому етапі вивчення теми створюю мотивацію завершення.

Умови формування позитивної мотивації до вивчення екологічних проблем, а також послідовне засвоєння учнями морально-екологічних понять у різних видах діяльності сприяють удосконаленню екологічних знань і умінь учнів старших класів.

Форми інтерактивного навчання: ко­лективна, групова, ситуативного мо­делювання й опрацювання дискусій­них питань.

Зупинюся на груповій формі навчання.

Групова навчальна діяльність — це форма організації на­вчання в малих групах, об’єднаних за­гальною навчальною метою, за співп­раці з учнями й під керівництвом учителя. Але вчитель грає роль не домінанта, а організатора, тобто він спрямовує діяльність груп опосеред­ковано з допомогою карток із завдан­нями, маршрутних листів.

Позитивні аспекти технології групового навчання.

• Участь у груповій діяльності знімає стрес, тому що учню не потрібно виходити до дошки й ставати «один проти всіх».
• Робота в групі виховує мораль­ні якості учня, розвиває відпо­відальність і за свою працю, і за роботу групи.

Етапи впровадження технології групового навчання

1.   Осмислення вчителем суті техно­логії групового навчання.

2.   Постановка мети використання технології, прогнозування очіку­ваних результатів.

3.   Методично обґрунтований вибір форм групової діяльності на кон­кретному уроці.

Під час викладання біології впроваджую групову  навчальну діяльність на  всіх етапах на­вчання, але на етапі вивчення ново­го матеріалу помітила що це буде результативно в тому випадку, якщо всі учні мають середній і високий рівень навчаль­них умінь, добре володіють такими прийомами, як аналіз, синтез, уза­гальнення. Роботу в групах  використовую для розв’язання складних питань, що потребують ко­лективного обговорення.

Результативність навчання залежить від правильного розподілу учнів на групи. Дієвість і ефективність робо­ти групи також залежить від рівня на­вчальних можливостей учасників і їх психологічної сумісності. Такі умови потребують від учителя компетент­ності, майстерності, коректності.

Після того як групи сформовані, необхідно налагодити співпрацю. Пропоную учням скласти спочатку особисту візитку, а потім візитку своєї групи, інший метод — разом заповнити будь-яку анкету, скласти пам’ятку «Як вижи­ти в пустелі (горах, тропічних джун­глях, тундрі, лісі.)».

Щоб досягти успіху під час групової діяльності, навчаю учнів правил роботи в групах, формую в них позитивне ставлення до спів­праці.

Це орієнтовні правила, тому кож­ний учитель може додати свої про­позиції, а ще краще скласти їх ра­зом з учнями.

За бажанням дозволяю учням змінювати правила. Такі правила записуємо в зо­шит або даю можливість учням про­явити творчість і самим оформити пам’ятку. Таку саму пам’ятку можна повісити в класі на стенді, зробивши це разом з дітьми.

Групову діяльність непросто об’єк­тивно оцінити, використавши тіль­ки традиційні методи. Тому в умо­вах застосування різних форм гру­пової діяльності застосовую листи оцінювання навчальних досяг­нень учнів. їхня особливість полягає в тому, що учні можуть самостійно дати оцінку рівня засвоєння нових знань, активності на занятті, твор­чості, ініціативності.

Застосування активних та інтерак­тивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мис­лення та пізнавальних інтересів. На уроках, де використовуються ці тех­нології, діти почувають себе впевне­но, вільно висловлюють свої думки й спокійно сприймають зауважен­ня, адже вони є активними учасни­ками навчального процесу. В атмос­фері довіри та взаємодопомоги лег­ко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе вихо­вання особистості, підготовленої до майбутнього, в якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Виходячи з цього, я перебудувала свою підготовку до уроків — дещо змінила їх структуру. Замість звичного організа­ційного моменту застосовую розмин­ку, яка дозволяє налаштувати дітей на роботу, створює позитивний настрій в класі. Розминка відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

Всі етапи уроку підпорядковані основ­ному завданню — проявити особис­тість учня, дати йому можливість розкритися, навчити його критично мислити й усвідомлювати своє міс­це у світі.

 «Мозковий штурм» — форма колек­тивної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підхо­дів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінювання. На дошці або на великому аркуші паперу необхід­но вказати питання, за якими прово­диться мозковий штурм, а всі думки, які висловлюються, записуються ниж­че. У штурмі беруть участь усі учні, і чим вищий його темп, тим краще. Адже найоригінальніші та найсміливіші думки виникають тоді, коли немає паузи. Існують також правила «мозкового штурму»: говорити вго­лос усе, що виникає у ваших думках із цієї теми; не пояснювати свої дум­ки ї не захищати їх; не обговорювати та не критикувати ідеї інших.

Так в 11-му класі під час вивчення теми “Сільськогосподарська діяльність людини та її вплив на навколишнє середовище і здоров’я людини”  застосовуємо метод «Мозковий штурм».

Наводжу приклади питань:

1.   Що таке сільське господарство?

2.   Дайте визначення ґрунту.

3.   Що таке природні екосистеми?

Оцінювання та аналіз — це частина аналітичної роботи, яку можна про­вести пізніше.

 «Мікрофон» надає можливість кож­ному сказати щось швидко, по чер­зі, відповідаючи на запитання або ви­словлюючи свою думку. Відповідний метод використовую під час вивчення нового матеріалу.  Вивчаючи в 9 –му класі тему “Адаптація  людини до дії екологічних факторів ” застосовую метод «Мікрофон»

Дуже вдалими для учнів 9—11 класів є технології ситуативного моделю­вання та опрацювання дискусійних питань, хоча застосування інших тех­нологій теж є доцільним. Так, під час вивчення теми «Антропогенний фак­тор і його вплив на людину» у 9 кла­сі використовую технологію ситуа­тивного моделювання. Пропоную учням пригадати місця, де вони по­чуваються щасливими, де вони були взагалі. Даю можливість пригадати абсолютно все. Дозволяю обговори­ти з товаришем. Потім пропоную їм подумати, що могло б статися з їхнім улюбленим місцем, від чого змінило­ся на гірше. Спостерігаю за емоцій­ними реакціями учнів, порівнюю їх з такими ж на попередньому етапі. Після чого проводжу загальну дис­кусію з класом з теми. Запрошую ба­жаючих розповісти про своє улюбле­не місце до і після негативних змін. Спонукаю учнів звернутися до своїх почуттів на різних етапах виконання завдання, ділюсь результатами своїх спостережень. Підбиваючи підсумок дискусії, наголошую, що існує безліч чудових місць, які можуть зазнати не­гативних змін, якщо ми не дбатиме­мо про довкілля і не будемо замис­люватись над наслідками своїх дій. Дуже важливою процедурою ситуа­тивного моделювання є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв’язків, які можна просте­жити, аналізуючи результати різних її учасників.

Усі види інтерактивно­го навчання розвивають уяву та на­вички критичного мислення, сприя­ють застосуванню на практиці вміння розв’язувати проблеми. Використан­ня нетрадиційних методів навчання дозволяє зробити урок більш емо­ційним, що дає змогу розкриватися кожному учневі.

«Займи позицію» — цю технологію доцільно застосовувати тоді, коли виникають спірні питання. Нада­ється можливість висловитися кож­ному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш пере­конливі аргументи, порівняти їх з ар­гументами інших.

Імітація — прогнозування та демон­страція природних процесів і фраг­ментів екологічної реальності шляхом переломлення створеної моделі через особисту включення в неї. Я пропо­ную шлях імітування через призму особистого ставлення та почуттів. Це стимулює екоатрибутивну поведінку особистості та є більш ефективним засобом у формуванні екологічного виховання на уроках або позакласних заходах з біології та екології. У проце­сі імітаційного моделювання беруть участь не один чи кілька школярів, а всі учні класу. Прикладами можуть бути: імітація дощу (у структурі по­яснення кругообігу води), рух черв’я­ка (у процесі ґрунтоутворення), бу­дівництво дерева, імітація його росту і розвитку.

Особливого значення тут набувають почуття, які можуть сприяти еколо­гічному вихованню учнів.

Незакінчені речення — цей прийом часто по­єднується з «Мікрофоном», особливо в 7—9 класах, і дає можливість ґрун­товніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методи­кою дає присутнім змогу долати сте­реотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпра­цьовувати вміння говорити корот­ко, але по суті й переконливо. Під час вивчення теми «Екологічні фак­тори...» дається декілька незакінчених речень, і учні самостійно закін­чують запропоновані речення. Це дає змогу зрозуміти дітям, які чин­ники є важливими.

Наприклад: «Ду­маю, що екологічні проблеми виникли тому, що... (зростає населення, люд­ство споживає занадто багато при­родних ресурсів, можливості приро­ди обмежені)».

Доцільно буде визначити місце за­значених вище засобів у структурі уроку, а також у системі екологічно­го виховання. Для того щоб процес екологічного виховання давав пози­тивний результат, необхідно засто­совувати запропоновані форми та засоби в комплексі, дотримуючись відповідної логічної схеми її впрова­дження та систематичності. У струк­турі уроку застосувати такі методи можливо.

Усе сказане вище, звичайно, не озна­чає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі види методик та технологій і всі рівні пізнання. У су­часному світі використання однієї форми не є доцільним. Учні повин­ні отримувати різні навички: дума­ти, розуміти суть речей, осмислю­вати ідеї й концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інфор­мацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерактивні технології. Так, наприклад, робота учнів у гру­пах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використо­вуючи цю технологію.

Роботу в парах використовую під час перевірки знань учнів, так розглядаючи в 9-му класі тему “Адаптація людини до дії екологічних факторів”, пропоную учням роботу в парах.

Проводиться в мікрогрупах.

Робота в парах: один учень пари ви­ступає в ролі «вчителя», інший в ролі учня, потім навпаки. Після закін­чення роботи в парах виставляють­ся оцінки.

Приблизні питання

• Що ви розумієте під демографіч­ною проблемою?
• Назвіть демографічні проблеми країн світу.
• Перелічіть демографічні пробле­ми в Україні та обґрунтуйте їх.
• Що таке еміграція і як вона впливає на стан розвитку нашої країни?

Запропонуйте шляхи поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Для того щоб подолати складності за­стосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони на сильні, завжди пам’ятаю, що :

• Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і пе­дагогу. Починати з поступового включення елементів цієї моде­лі. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у на­вчальному році, ніж часто прово­дити наспіх підготовлені ігри.
• Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології — робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Це допоможе набу­ти досвіду для подальшої роботи.
• Використання інтерактивного на­вчання не самоціль. Це лише за­сіб для досягнення тієї атмосфе­ри в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає мож­ливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.
• Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокре­ма, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворю­вати технології на безглузді «ігри заради самих ігор») педагог по­винен старанно планувати свою роботу.

Іноді складно розкривати себе пе­ред школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу.

Усім нам відомо, що вивчення біології немож­ливе без використання колекцій, муляжів, гербар­ного матеріалу, таблиць, схем, і, звичайно, сього­дення вимагає, змушує вчителя використовувати комп’ютерні технології. Грамотне застосування ноутбука, сенсорної дошки в навчальному процесі саме й полягає в тому, щоби зробити кожний урок неповторним, цікавим та захоплюючим, створити передумови для того, щоб учні захотіли самостійно здобувати знання та застосовувати їх на практиці.

Навчити учня сприймати інформацію з екрана, думати над нею, засвоювати її, зробити роботу з ре­сурсом осмисленою — ось головне завдання вчи­теля на уроці. Ноутбук на уроці — це не покірний слуга вчителя, а зазвичай добрий товариш, з яким доводиться йти, виконувати свої навчальні завдан­ня, прораховувати різні варіанти, передбачати ме­тодичні пороги й пастки. Особисто для мене відхід від рутини й монотонності — це сучасний урок біо­логії з використанням ноутбука та сенсорної дошки як однієї з інтерактивних форм навчання. Саме цей метод сприяє більш успішному виконанню певного етапу роботи, може служити позитивним підкріп­ленням, стимулом для продовження діяльності. І, звичайно, деякий ігровий аспект, відхід від ти­пового словесного мислення, опора на нескладні нестандартні операції.

Використання комп’ютера як інстру­мента розвитку пізнавальних, твор­чих, дослідницьких здібностей учнів необхідна. Нові інформаційні тех­нології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостій­ної роботи, дають цілком нові мож­ливості для творчості, знаходження і закріплення інформації.

Досвід моєї роботи з використан­ня нових інформаційних технологій у навчанні показує, що використання комп’ютера в школі надає істотну ін­формаційну підтримку вчителю в ор­ганізації навчального процесу, підви­щує якість та ефективність навчальних методик, реалізовує індивідуальний підхід до кожного учня.

В епоху стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій не бажано обмежувати процес навчання тільки шкільним уроком (навіть найдосконалішим)! Навчальна діяльність не обмежується очним форматом спілкування (уроком), а передбачає й самостійну роботу учня в позаурочний час. Ефективність використання ІКТ у навчанні біології та екологічного виховання учнів великою мірою залежить від того, наскільки чітке уявлення має вчитель про доцільність та педагогічну й психологічну вмотивованість застосування комп’ютерів на різних етапах розгляду навчальної теми.

Інтернет відкриває можливість значно урізноманітнити палітру методичних прийомів увиразнити сприйняття матеріалу.

Пропоновані матеріали я викорис­товую на уроках біології в 10— 11 кла­сах.  До них увійшли деякі картки-завдання для організації письмової перевірки знань, опорні конспекти, які вико­ристовуються на уроці, тестові за­вдання, презентації учнів.

Для того, щоб зробити повторення й опитування найбільш ефективни­ми, на уроках, доцільно використо­вувати картки для письмових відпо­відей учнів, картки для роботи біля дошки, комп’ютерне тестування й усні відповіді учнів. Така комбіно­вана форма опитування дозволяє пе­ревірити підготовку більшості учнів у класі, підготувати їх до ЗНО. Письмова робота з карт­ками й аналіз, зроблений учителем, дозволяють систематично готувати учнів до державної підсумкової атес­тації. Робота з тестами з допомогою комп’ютерів або тестових завдань го­тує їх до складання іспитів у тестовій формі, до зовнішнього незалежного оцінювання.

В ході проведення тренінгів помітила, що єднання традиційних форм роботи на уроці з використанням інформа­ційних технологій дозволяє не тільки підвищувати інтерес до на­вчання, а й перевірити рівень на­вчальних досягнень більшості учнів. Під час проведення уроків біології склалася певна система роботи.

З досвіду роботи можу сказати, що саме презентації вивільняють час для закріплення вивченого матеріа­лу, які проводяться в різних формах:

1. «Розгляньте малюнок і дайте від­повіді на питання». До малюн­ка пропоную чотири-п’ять питань, з допомогою яких за­гострюю увага на найбільш важливих моментах.

2. «Продовжіть речення». Ці завдан­ня дозволяють перевірити розу­міння основних питань теми.

3. «Які судження вірні?» — дозволя­ють давати вірні твердження й зробити закріплення цікавим для учнів з різними здібностями.

4. Найбільш складні завдання — «Дайте визначення термінам або розкрийте поняття» (одним ре­ченням, підкресливши найваж­ливіші особливості).

Вивчення кожної теми закінчується тематичним оцінюванням. Однією із форм перевірки знань учнів є використання тестових завдань.

Намагаюсь, щоб використання мультимедійних технологій на уроці не були самоціллю, а слугували, як і будь-який засіб навчання, досягненню мети уроку, оптимізації навчального процесу.        

В своїй педагогічній діяльності, значну увагу приділяю використанню народних традицій під час вивчення біології та екологічного виховання учнів.

Зміна трудової діяльності людини, перехід від мисливсько-збирального господарства до хліборобства та розведення свійських тварин сприяли ускладненню й появі нових взаємовідносин людини з природою.

Людина змушена була шукати шляхи виховання любові до Землі-годувальниці, рослин, тварин, яких вона вирощувала, бо це був єдиний спосіб її виживання. Не маючи на той час добре розвинутої біологічної науки, люди старалися «догодити» рослинам, тваринам і природі-годувальниці в цілому своїми почуттями, складаючи казки, прислів’я, приказки. Ці надбання як усна народна творчість передавалися з вуст в уста, із покоління в покоління. Народна мудрість є скарбницею кожного народу. Цінується це й на Дніпропетровщині .

В усіх куточках нашого регіону у вихованні дітей  здавна використовували усну народну творчість. Ці надбання можна використову­вати і в сучасній школі у процесі вивчення біоло­гічних наук, і для формування екологічної культу­ри школярів, а також для поглибленого розуміння природних явищ. Вважаю, що відповідний матеріал сприяє вихо­ванню патріотизму на основі традицій нашого на­роду. В досвіді  роботи викладання біології та екологічного виховання учнів використовую народні традиції як додатковий матеріал під час вивчення тем  «Рослини», «Тварини», «Лю­дина».

       Учні 7-8 класів активні під час проведення вправи «Дерево рішень»

Вправа «Дерево рішень»

У класі встановлюється суха гілка («дерево») з предметами, що негатив­но впливають на природу: консерв­на бляшанка, балончик з аерозолем, скляна пляшка, поліетиленовий мі­шечок, коробка сірників, книга, пач­ка прального порошку, шматок шини, пластикова пляшка тощо .

Методом мозкового штурму (вправа « Кулька») учні дають характеристику цим предметам з точки зору їх впливу на навколишнє середовище.

              З досвіду роботи роблю висновки що учням 7-х класів особливо подобається участь у вправі «Чарівна паличка»

Вправа «Чарівна паличка»яку розпочинаю словами: у дитинстві кожен з нас уявляв: якби в мене була чарівна па­личка, то я б зробив... Уявімо, що мрія здійснилася. Але ви маєте змогу ви­конати лише одне бажання, причому воно стосується всієї планети Земля.

Великі можливості для реалізації завдань екологічного виховання школярів має позакласна робота з її різноманітністю форм і видів проведення занять. Найчастіше в шкільній практиці використовуються такі види позакласної роботи: екскурсії, заняття гуртків, КВН, вечори, тижні біології, біологічні ігри, вікторини, брейн – ринги, конференції, диспути,  свята.

Масові заходи еколого–натуралістичного характеру передбачають участь великої кількості учнів – кількох класів, усієї школи. Їм властива суспільна корисна спрямованість. Сюди належать екологічні агітбригади, екологічні лекторії, натуралістичні компанії “День птахів” , збирання кормів для зимового підживлення птахів, насадження дерев та кущів, заготівля лікарських рослин.

Велику увагу відіграє екскурсія в природу для вивчення видового складу екосистем, цілісності та взаємозв’зків у них, впливу екологічних факторів.

З досвіду роботи помітила що учні з задоволенням та емоційним підйомом  беруть участь в екскурсіях в природу. Слід зазначити велике освітнє й виховне значення екскурсій в природу,  що дозволяє ознайомити учнів з її явищами в цілому, збагачувати дітей конкретними уявленнями про неї, здійснювати синтетичне вивчення навколишнього середовища, формувати переконання в необхідності охорони природи, розвивати організаційні навички, уміння працювати групою , колективно. 

Під час проведення екскурсії виділяю дві складові її частини – інформаційну та робочу. Під час інформаційної частини розповідаю учням про явища та об’єкти спостережень, а робоча складається з дослідної діяльності учнів, збирання матеріалів, його опис, фотографування, виконання індивідуальних завдань. Дотримуюсь в проведені екскурсій обов’язкових етапів:

  1.  Вступна бесіда, розповідь учителя.

  2.  Самостійна  робота учнів.

  3. Підсумки екскурсії.

Перед збиранням матеріалу для колекцій і гербаріїв попереджаю дітей, скільки і яких рослин вони мають узяти, як їх зрізати, зірвати або викопати.

Кожну екскурсію закінчую підбиттям підсумків, що має велике освітньо–виховне значення.

З досвіду роботи можу сказати, що використання інтерактивного навчання дає мені можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями.

Учні школи щорічно беруть активну участь в акції “Допоможи перелітному птаху”. Так в цьому році учнями 7-8 класів в (кількості 45 учнів) було виготовлено та розвішано на території школи 12 годівниць. Учні опікуються збереженням та підкормкою птахів в зимовий період року.

Вихованці нашої школи беруть активну участь у Всеукраїнських та Міжнародних іграх. У 2012-2013 навчальному році учні взяли участь у Міжнародній природознавчій грі ”Геліантус” та отримали такі результати. Дипломом III ступенем нагороджено учнів 7-Б класу Гончарову Олену,Нестеренко Сергія. Дипломом II ступеня нагороджено учнів 7-А класу Гавриш Юлії, Пархоменко Аліну, Синельник Ванесу, Хлебаєву Альону, ученицю 8-А класу Гасило Светлану. Дипломами І ступенями нагороджено учнів 7-А класу Кошмарюк Олександра та Литовченко Анастасію, учнів 8-А класу Токар Оксану та Шевченко Віталія.

Учні отримали дипломи та сувеніри — подарунки.

Вихованці нашої школи декілька років є переможцями районних олімпіад з біології, та учасниками обласних олімпіад. Так в 2009 році учасницею обласної олімпіади з біології стала випускниця нашої школи Савченко Олена, яка продовжує своє навчання в Запорізькій медичній академії, у 2010 році учасником обласної олімпіади став Скульський Антон, який є студентом Дніпропетровської аграрної академії. У 2012 році учениця 9-го класу Ісаченко Юлія виборовши І - ще місце в районнім турі олімпіади з біології взяла участь в обласнім, 2013 році учениця 10-го класу Полякова Юлія взяла участь в обласній олімпіаді з біології та показала позитивний результат.

Щороку учні та випускники для здачі ЗНО обирають предмет біологію та отримують достатню кількість балів для вступу в вузи на державне замовлення.

Так випускники нашої школи здавши профілюючий предмет “біологію” та отримавши високу кількість балів стали студентами багатьох вузів.

Серед них : студентка Дніпропетровської медичної академії Ткач Марина, Мороз Інна, Єрикалова Ілона, студенти ДНУ Левченко Ірина та Шкваря Аліна.

Впровадження нетрадиційних мето­дів дозволяє суттєво змінити техноло­гію побудови всіх форм навчальних, позаурочних та позакласних занять. Нетрадиційна побудова уроків або інших навчальних занять створює оптимальні умови для розкриття ін­дивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення диферен­ційованого підходу в навчанні. Ак­тивна участь усіх учнів у виконанні навчально-виховних завдань має та­кож велике виховне значення, сприяє формуванню активної життєвої по­зиції учня.

Тому приділяю ве­лику увага екологічному вихованню учнів. Помітила, що важливого значення в арсеналі засобів екологічної освіти і виховання набули позаурочні форми і напрямки формування екологічної свідомості.  

Моя мета — охопити екологічним вихованням усіх учнів школи з тим, щоб кожен її учень мав відповідний багаж знань, умінь і навичок для по­дальшого їх застосування в навчан­ні та праці.

Основні форми роботи, які я використовую в процесі еколо­гічного виховання із застосуванням інтерактивних технологій — еколо­гічні ігри, екологічні вечори, еколо­гічні стежини, екологічні агітбрига­ди, подорожі та різноманітні акції екологічного напряму. Учні школи є активним учасниками акцій «Збе­режемо дерева, збережемо птахів, збе­режемо Землю», «Жива зелена хвиля подвір’я», «Бу­динок для птаха». Діти не стоять осто­ронь екологічних проблем, а своїми власними діями намагаються покра­щити екологічне становище, зроби­ти чистішим і гарнішим своє  селище. Виступами екологічної агітбригади пропагують дбайливе ставлення до оточуючого середовища.

Таким чином, використання сучасних методів навчання й виховання дозво­ляє формувати і розвивати креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати екологічні проблеми.