«Математика»

сел. Васильківка

Крись Ірина Олександрівна, вчитель математики

«Розвиток креативних здібностей учнів на уроках математики»,

репродуктивний

Ключові слова: креативність, проблемне навчання, метод проектів, діяльнісний метод навчання, елементи інтерактивного навчання.

Анотація досвіду: розвиваю креативні здібності учнів на уроках математики.

Використовую нетрадиційні форми побудови уроків, які розвивають творчість, навчаю працювати з різними джерелами знань. Особливе місце в системі організаційних форм і прийомів надаю науково-дослідній роботі. Використовую комп’ютерні програми та Інтернет. Перевагу надаю проблемному навчанню, колективним технологіям навчання, елементам ігрових технологій навчання, методу проектів та елементам інтерактивного навчання.

Навчальний заклад: Васильківська середня загальноосвітня школа №2

Адреса: вул. Комсомольська,35, сел. Васильківка, Україна 52600

                          Телефон: 056399-28-41

                         E-mail:irinakrys@gmail.com

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості . Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток креативної особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань української школи є виховання креативної особистості учня. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації                                .
    Креативність (від англ. Create - створювати, творити) - творчі здібності індивіда, що характеризуються готовністю до прийняття і створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і входять в структуру обдарованості як незалежний чинник, а також здатність вирішувати проблеми, що виникають усередині статичних систем. Згідно американському психологу Абрахаму Маслоу - це творча спрямованість, природжено властива всім, але втрачається більшістю під впливом сформованої системи виховання, освіти і соціальної практики. 

 На побутовому рівні креативність проявляється як кмітливість - здатність досягати мети, знаходити вихід в удаваній безвихідній ситуації використовуючи обстановку, предмети і обставини незвичайним чином. У широкому сенсі - нетривіальне і дотепне рішення проблеми. Причому, як правило, мізерними і неспеціалізованими інструментами або ресурсами, якщо потреба матеріальна. І сміливому, нестандартному, що називається не штампованому підходу до вирішення проблеми або задоволення потреби знаходиться в нематеріальній площині.

Закон України «Про освіту» визначає, що метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів . «Особистість виховує особистість» - це азбука виховного процесу. Тому таку виняткову роль відіграє  учитель у навчанні й вихованні дитини -  школяра. Особистісні якості педагога надають процесу навчання ціннісно-значущу спрямованість і своєрідність впливу через індивідуальну культуру спілкування, поведінку, почуття тощо. Від того, як  школяр сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи та навчання.

 Закон України „Про загальну середню освіту” на сучасному етапі відродження самостійності України потребує створення нової системи освіти, спрямованої на формування креативної особистості, а також, забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей, задоволення освітніх потреб . Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність. І це «через» означає, що різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особисті риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності.  Саме такий учитель покликаний розвивати креативні здібності учнів. 

 Цитуючи нормативні документи, констатую, що сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати різноманітні життєві проблеми, спроможних до самореалізації у різноманітних сферах власної життєдіяльності.

 До проблеми осмислення розвитку креативних здібностей особистості, організаційно-методичного супроводу процесу його впровадження зверталися відомі педагоги та науковці.

 Це – праці з розвитку креативного мислення в курсі математики Букаревої Т.Б. – методиста навчально-методичного відділу природничо-математичних дисциплін ДОІППО.

 Великого значення в організації роботи з розвитку креативних здібностей учнів в школі набувають праці В. Сухомлинського, в яких розглядаються питання теорії і практики навчання, виховання й розвитку дітей; видатних педагогів: О.М. Савченко, І.Я. Лернера, Т.А. Ільїної, М.А. Данилова, Ю.К.Бабанського та інших, які вивчали методи, умови формування творчості та принципи творчої активності учнів; видатних психологів: Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.Н.Леонтьєва, та інших, в роботах яких найбільш ґрунтовно описані психологічні аспекти творчості. Над проблемою розвитку креативних здібностей учнів працювали багато науковців. Психологічні аспекти цього питання розглядалися у працях Л.Виготського, Г.Костюка, Т.Кудрявцева, Л.Леонтьева, А.Пономарьова, П.Якобсона та інших. Педагогічні та дидактичні аспекти розвитку креативних здібностей висвітлено в працях Г.Альштулера, П.Аутова, М.Левітова, В.Сидоренка, М.Сказіна, Ю.Столярова, Д.О.Тхоржевського та інших. Методичні підходи до розвитку креативних здібностей і технічної творчості досліджені у наукових працях В.Алексеєва, Г.Буша, В.Качнева, В.Моляко, А.Осборна та інших.

 Актуальність і педагогічна значущість цієї проблеми як у площині теоретичного осмислення, так і практичного втілення в навчально-виховний процес зумовили мене до вибору проблеми,  над якою я працюю - це «Розвиток креативних здібностей учнів на уроках математики ».    

Шукаючи оптимальні шляхи навчання та творчого розвитку школярів, дійшла думки, що одним із основних факторів, що пробуджують інтерес до навчання, розвивають творчі здібності учнів, стимулюють їх самоосвіту є розвиток креативних здібностей учнів на уроках математики. Розвиток креативних здібностей учнів у процесі якого вони оволодівають змістом навчального предмета і необхідними вміннями та навичками, - є фактором не тільки успішного навчання: він необхідний і для розвитку, і для формування особистості школяра в цілому.

Основними умовами розвитку креативних здібностей  учнів  є: 

-відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення;
-використання методів проблемного навчання;

 -забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; 

-опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні; 

-вміння розв’язувати математичні задачі (стандартні + нестандартні).

Для підвищення якості знань, для розширення креативних здібностей учнів, я використовую наступні ідеї і принципи:

 1. Ідеї розвивального навчання

 2. Ідеї проблемного навчання

 3.Викладання матеріалу укрупненими систематизованими дидактичними блоками.

  Орієнтую свою педагогічну діяльність на нові досягнення науки,  неперервно досліджую свою систему роботи, здійснюю аналіз її різних складових,  прагну постійно підвищувати результативність своєї праці, спілкуюся з педагогами-новаторами для ознайомлення з актуальними проблемами вітчизняної й зарубіжної педагогіки, передовим досвідом роботи, інноваційними технологіями, відвідую уроки своїх колег, конструктивно сприймаю нові ідеї, прагну з'ясувати суть, переваги й недоліки без зверхності та скептицизму відносно спроможності, з повагою ставлюся до переконань своїх компонентів без категоричного заперечення їхньої точки зору.

Ш. Амонашвілі привертає увагу до того, що, навчаючи та виховуючи, учитель залучає дітей до матеріальних і духовних цінностей минулих поколінь. Але як це залучення відбувається?

Моє головне завдання - не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними. На своїх уроках я виступаю як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від мене вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоби зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації.

На кожному своєму уроці я  аналізую відповіді дітей і  непомітно веду їх до розв'язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв'язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину.

 Робота в системі розвиваючого навчання  дає змогу, виконуючи цікаві для учнів завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає їх мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв'язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова проблема... І знову починається пошук...

Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку креативних здібностей. Хоча процес цей довготривалий, і отримати результат одразу неможливо, та вже через кілька тижнів навчання діти розв'язують поставлені завдання не за аналогією, а кожний вибирає свій, зручний йому шлях. За словами Я. Коменського, «учитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор», тому він сам вибирає форми, методи та прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів учнів.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

Наприклад, урок  алгебри у 7 класі з теми «Рівняння. Загальні відомості про рівняння»  на етапі узагальнення і систематизації вивченого матеріалу проводжу навчальну гру «Відгадай задумане слово»

На дошці заздалегідь заготовлена таблиця-ключ, що дозволяє знайти букви задуманого слова. Букви відповідають числам, які є коренями даних рівнянь. Рівняння необхідно розв'язувати по порядку.

Х-12=32; 6х=3,6; -10х=8; 1/3х=12; -10+х=15; 2х+5=12; 1-3х=25.

Таблиця-ключ

Задумане слово «алгебра»;

урок  алгебри у 7 класі з теми «Рівносильні рівняння» на етапі узагальнення і систематизації вивченого матеріалу проводжу «Математичне лото»

Учні одержують картки «Математичного лото», в клітинках якого зна­ходяться завдання, що необхідно розв'язати. Учні записують розв'язання в зошити, а знайшовши відповідь, накривають завдання карткою. На звороті кожної картки — буква. Таким чином, розв'язавши всі завдання, учні одержують ім'я відомого вченого, якому належить вислів: «Матема­тику вже тому вчити треба, що вона розум у порядок приводить» (М. В. Ломоносов).

урок  алгебри у 7 класі з теми «Рівносильні рівняння» на етапі сприймання і усвідомлення нового матеріалу використовую інтерактивну вправу «Броунівський рух»

Роздаю по картці кожному учневі. На картках записано по одній основній властивості рівнянь та наведені приклади.

• У будь-якій частині рівняння можна звести подібні доданки або розкрити дужки.

• Будь-який член рівняння можна перенести з однієї частини рівняння
в іншу, змінивши його знак на протилежний.

• Обидві частини рівняння можна помножити або поділити на одне й те
саме число, відмінне від нуля.

Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картках. Я  перевіряю, чи розуміють вони прочитане, та пропоную учням ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Завдан­ня учня полягає в тому, щоб протягом відведеного часу поділитися своїм фактом з найбільшою кількістю однокласників і самому одержати інфор­мацію від іншого учня.

Як показують дослідження, для формування в учнів позитивного ставлення до навчання потрібне творення емоційно-сприятливої атмосфери на уроці, урахування життєвого досвіду школярів. Ці компоненти є складовою частиною моєї роботи . У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Завдання  з  розвиваючого  навчання,  які  я  використовую  у своїй роботі на уроках математики:

-хвилинки-цікавинки;
-математичні  ребуси;
-математичні загадки;
-геометричні головоломки;
-математичні ігри;
- числові головоломки.

Саме впровадження на уроці розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності школярів. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу практично застосовувати математичні знання дітей. Для цього вчителям необхідно володіти сучасними методами, які б пробуджували у школярів бажання пізнавати нове, незвідане. Гарним доробком у цій справі будуть розвиваючі вправи та завдання. Набір дидактичних розвиваючих ігор, вправ, може сприяти різноманітним якостям і здібностям дітей, для допомоги у тому, щоб проявляти і реалізовувати пізнавальну активність у процесі розкриття і засвоєння  шкільного  матеріалу.
           Математичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.
Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності. Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок- “круглий стіл”; урок-гра та ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Так, у 9 класі практикую проведення уроків-змагання під час узагальнення і систематизації знань учнів з певної теми. Наприклад, урок узагальнення і систематизації знань за темою “Числові послідовності”. Клас об’єднано в три команди: “Трикутник”, “Квадрат”, “Коло”.

Актуалізація опорних знань учнів (міні-іспит) – у формі змагання між трьома командами. Кожна з команд задає другим командам по два питання; за правильну відповідь – плюс 1 бал, за неправильну – мінус 1 бал.

Математичне лото. Кожній з команд пропонується завдання, яке складається з дев’яти задач. До них додається стільки ж (квадратних) карток, на яких записані відповіді. Номер ставиться на тому боці картки, на якому записана відповідь. На зворотному боці картки написана частина висловлювання про математику.

Захист творчих робіт капітанами команд. 

Підсумок уроку.

Під час проведення нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони  активні, збуджені, працюють із задоволенням.

Доречно систематично проводити  ігри з використанням інтерактивних технологій.  На своїх уроках використовую такі інтерактивні методи:

1метод «Мікрофон»  застосовую на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення вивченого матеріалу:

Тема «Рівняння. Загальні відомості про рівняння»,  алгебра7 клас Учням запропоновано певний предмет (ручка, олівець), що виконує  роль мікрофона. Діти переда­ють його один одному, про черзі беручи слово. Відповідає тільки той, у кого уявний мікрофон 

1.Як знайти невідомий доданок?

2.Як знайти невідоме зменшуване?

3.Як знайти невідомий від'ємник?

4.Як знайти невідомий множник?

5.Як знайти невідоме ділене?

6.Як знайти невідомий дільник?

7.Знайдіть невідомий член рівняння 5х = 50,     х-7=42,     18-х = 75.

2 метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення вивченого матеріалу:

Тема «Рівняння.», математика 5 клас

Питання до учнів:

1.Що називають коренем рівнянням?

2.Що означає розв’язати рівняння?

3.Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий доданок?

4.Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме зменшуване, від’ємник?

5.Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий множник?

     6. Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме ділене, дільник?

Проте потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином,  моє завдання  – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть дістати розвитку. Загалом, у дітей творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності. Так, у своїй роботі на уроках математики я використовую систему запитань, створюючи різного роду проблемні ситуації або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримають змогу активізувати розумову діяльність, зробити „відкриття”.

Уроки передбачають роботу індивідуальну, групову та в парах. Наприклад, урок з алгебри у 7 класі при вивченні теми « Лінійні рівняння із однією змінною»  під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу застосовую інтерактивну вправу «Робота в малих групах»

Вивішую список, за яким учні об'єднуються в групи по 5 осіб. Групи гетерогенні, тобто об'єднані сильні, середні і слабкі учні. Це необ­хідно для стимулювання креативного  мислення й інтенсивного обміну ідеями. Кожній групі дається завдання, над яким вона працює. Необхідно домогтися, щоб усі учні зрозуміли, як виконується завдання. По закінченні відведеного часу кожна група представляє резуль­тати своєї роботи. Здійснюю перевірку за готовим трафаретом.

Завдання для групи 1

Середній рівень

Розв’яжіть рівняння:

а)4х+18=25-2х; б)2х+5=2(х+1)+11; в)(у+4)-(у-1)=6у.

Достатній рівень

Розв’яжіть рівняння:

а) а+49=6(а-5)+2(а-6);  б) 4(0,15х-5)-2,4(14х-25)=10-3х

Високий рівень

1)При якому значенні змінної у значення виразів 11(3у-7) і 13у-2 рівні між собою?

2)Знайдіть суму коренів рівнянь 7(х-8,2)=3х+19 та 0,2(5х-6)+2х=0,8

Завдання для групи 2

Середній рівень

Розв’яжіть рівняння:

а) 0,4х+7=1-0,8х; б)20у=19-(3+12у); в)5(2х-4)=2(5х-10).

Достатній рівень

Знайдіть корінь  рівняння:

а) 5(х-6)-2(х+7)=х+6;  б) 2,5(3х+16)-5(2,2х+3,4)=1,5х-13.

Високий рівень

1)При якому значенні змінної а значення виразів 13(2а-8) і 20а-200 рівні між собою?

2)Порівняйте корені рівнянь –(7у+0,6)=3,6-у та 3(2,5-2у)=13,5-14у.

Завдання для групи 3

Середній рівень

Знайдіть корінь  рівняння:

а) 14-х=19-11х; б)(х-7)-(2х+9)=-13; в)13-4,5у=2(3,7-0,5у).

Достатній рівень

Розв’яжіть рівняння:

а)  4(а+7)-7(9-а)=а-5;   б) 1,6(25-4,5х)-3(2,6х-12)=6-5х.

Високий рівень

1)При якому значенні змінної х  значення виразів 5(2х+1) і 2(4х+3) рівні між собою?

       2)Знайдіть частку коренів рівнянь

      0,6х-1,5=0,3(х-4) і 0,5(4-2х)=х-1,8.

Після групової роботи  підводжу підсумок уроку за допомогою вправи

« Самооцінювання»:

Підкресліть вибране.

а)Чи кожен учень зміг висунути свою пропозицію?
Так.    Не зовсім.    Ні.

б)Чи все обговорили?
Так.    Не зовсім.    Ні.

в)Чи виконали завдання до кінця?
Так.    Не зовсім.    Ні.

Таке поєднання дозволяє навчити учня слухати не тільки вчителя, а і своїх однокласників. Спілкування з однолітками набагато простіше для учня, ніж спілкування з дорослими. Діти тренуються в мистецтві слухання спочатку у своїй маленькій компанії, а вже потім відважуються постати перед усім класом.    Мета всього цього - звести до мінімуму пасивне перебування дітей на уроці. Учитель для них - партнер, лише більш досвідчений. Завдання педагогів - навчити дітей самостійно міркувати, уміти сперечатись, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативним у набутті нових знань.

На сьогодні якісний показник моєї діяльності є уміння учнів  диспутувати, доводити власне твердження, володіння достатнім словниковим запасом, перенесення знань, умінь і навичок у нові ситуації, прояв  критичності і незалежності суджень, здатність фантазувати, допитливість, винахідливість,  уміння працювати з різними словниками та довідковою літературою, здатність висувати гіпотези, знаходити несподівані асоціації, прояв самостійності.

Так, наприклад, на уроці закріплення знань, формування нави­чок і вмінь з теми «Косинус кута» учні отримують нетрадиційне домашнє завдання: самостійно вивчи­ти новий матеріал наступного пункту. Для цього я пропоную:

1)   прочитати зміст п.14 («Теорема Піфагора») ;

2)  виділити всі незрозумілі слова, вирази і з'ясувати їх значення (в підручнику, довіднику, у вчителя, то­вариша і т.д.):

3)  виписати у зошит основні поняття та їх означення;

4)  вивчити означення понять;

5)  виділити   теореми;

6)  скласти скорочений запис умови кожної теореми;

7)  вивчити теореми, записавши у зошиті план їх доведення з теоретичним обґрунтуванням кожного кро­ку. Для зручності записати це у вигляді таблиці.

Ці домашні завдання виконують усі. Учні, які всти­гають краще, отримують індивідуальні завдання. Ви­користовуючи додаткову літературу, учні ознайомлюються з іншими способами доведення теореми Піфагора, готують реферативні повідомлення історич­ного плану. Декілька восьмикласників з більш низь­ким рівнем научуваності готують наочний посібник для демонстрації побудови прямого кута.

Нові поняття й відношення між ними не даються дітям у готовому вигляді. Діти «відкривають» їх самі у процесі самостійної дослідницької діяльності. Я лише спрямовую  цю діяльність і, як підсумок, роблю  висновок, даючи точне формулювання алгоритму дії та знайомлячи із загальноприйнятою системою позначення.

Це дає їм змогу на практиці використовувати діяльнісний метод навчання, при якому діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співрозмовників. Отримуючи мінімум готових фактів, діти виявляють максимум активного творчого пошуку. Так, готуючись до уроків, школярі готують не лише повідомлення з додаткової літератури, а створюють цілі проекти з даної теми.

 Саме така робота сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів, креативному збагаченню особистості. Емоційного забарвлення урокам надають ігрові моменти, подорожі, зустрічі з казковими героями. Практичні роботи, експерименти, творчі пошуки запалюють в очах учнів вогники зацікавленості, які не згасають протягом тривалого часу. Бажання дізнатись про щось нове з кожним днем зростає.   Робота  у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

В своїй роботі я працюю саме над розвитком креативних здібностей учнів, творчих здібностей, умінням критично мислити. Всі ці завдання я реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках математики. Специфіка предмета математики створює найбільш широкі можливості для цілеспрямованого формування не тільки практичних , але й інтелектуальних умінь для досягнення тих навчально–виховних цілей, які постають перед сучасною школою                                    .
          Розвиток креативних здібностей,  творчого, логічного мислення учнів на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно - доброзичливої пошукової атмосфери.
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне та логічне, творче мислення. Розв’язуючи задачу, даю такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалась іншим способом. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні. Використовувати на уроці цікаві задачі та задачі - жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву. В роботі використовую інноваційні форми занять: бінарні проблемні уроки, інсценування, інтерактивні уроки, тощо. Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Це дає змогу мені пробудити інтерес до навчання, розвивати творчі здібності, активізувати їх увагу, стимулювати самоосвітню роботу. Для досягнення своєї мети використовую  різноманітні методи і прийоми, тим самим роблячи урок цікавим, необтяженим для психіки дітей, а учбовий матеріал доступним, зрозумілим, застосовую нестандартні форми проведення уроку.

Отже, розвитком креативних здібностей  учнів  на уроках математики необхідно керувати.  Організація   такої  діяльності  –  це   створення   сприятливих  умов  для  якісної навчально-виховної роботи, які передбачають:
-проведення навчання на високому рівні складності;                       .
- посилення роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлюватисвої думки, ідеї та захищати їх;                             .
- систематичне створення ситуації вибору для учнів і надання можливості здійснювати цей вибір;                              .
- підвищення ролі діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії
повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.
             У процесі своєї педагогічної роботи виявила, що розвиток  креативних здібностей  учнів  на уроках математики безпосередньо залежить від активації здібностей, пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і евристичного мислення.  

  Позакласна робота з математики  дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики . Тому математичні  вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.

На своїх уроках відводжу час для розповіді про значення математики, про математику навколо нас, про зв'язок з іншими предметами.

 У 5-8 класах часто починаю урок з вікторини, яка виконує роль усної роботи теоретичної розминки і розрахована на 3-5 хвилин. Вікторина складається з трьох груп питань, що відповідають трьом рівням знань учнів. Враховуючи, що увага учнів  не стійка, переключаю увагу дітей з одного виду діяльності на інший. Цьому сприяє «математична естафета».

Так при вивченні теми «Одночлен» в 7 класі, на кожен ряд роздаю по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій зображено множене, наступні множники і кінцевий результат – добуток. Учням потрібно «закрити кружечки», тобто заповнити порожні місця добутками. Ця естафета розвиває в учнів вміння контролювати себе.

 Починаючи з восьмого класу, 1-2 уроки до контрольної роботи проводжу математичний бій. Учням завчасно даю домашні завдання, щоб вони підготували цікаві із заковикою питання для команди противника.

Намагаюся пов’язати матеріал з біографіями видатних математиків, з відомостями про їх мислення, особистісні цінності, почуття творців науки. Готуючись до уроку, обов’язково знаходжу історичні факти та відомості, що доповнюють зміст підручника, розкривають походження певних математичних та  термінів і понять, їх зв'язок з іменами вчених математиків. Обізнаність з історичними фактами розширяє кругозір учнів, підвищує їхню загальну культуру, дає можливість краще зрозуміти роль математики в сучасному суспільстві, поглиблює розуміння матеріалу, що вивчається.

Знайдену інформацію подаю у вигляді відповідних повідомлень учнів чи у вигляді математичних  змагань, конкурсів. Учні на таких уроках особливо активні, бо вони їх співавтори, творці.

Щоб процес вивчення математики  приносив учню більше позитивних емоцій, сприяв формуванню в неї інтересу до навчання проводжу нетрадиційні уроки: уроки – казки, подорожі, лабіринти, конкурси, добираю цікаві запитання і приклади, що поступово і непомітно залучає кожного учня до процесу пізнання.     

  Використання  ІКТ на уроках математики як умова формування креативної  особистості.

В наш час комп'ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої по­всякденної діяльності, тому важ­ливим завданням  є широке впро­вадження комп'ютерної техніки в процесі навчання математики.

Досвід організації навчально-виховного процесу в моїй роботі свідчить, що чим ширше засто­совуються комп'ютери у процесі вивчення математики та чим раніше учні починають працювати з ком­п'ютерами, тим ефективніші ре­зультати навчання. Комп’ютер сприяє розвитку самостійності і креативних здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань, забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя та учнів на уроці і в процесі підготовки до нього, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв’язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим.                  

На уроках математики  комп’ютер використовую як засіб навчання і як інструмент автоматизації навчальної діяльності. Його  можна застосовувати впродовж усього уроку при вивченні нового матеріалу, його повторенні і закріпленні, контролі знань, а також при підготовці до занять на уроці.  У своїй практичній роботі я найчастіше застосовую  презентації, створені за  допомогою програми Microsoft  Power Point. При цьому я використовую різні типи презентацій:

• комп’ютерні фільми з використанням елементів анімації;
• презентації для повторювально –узагальнюючих уроків;
• класичні комп’ютерні презентації ;

На уроках  математики  і в позаурочний час я ви­користовую такі електронні посібники і засоби:

1.Педагогічний програмний засіб "Алгебра 7-9 клас";

2. Педагогічний програмний засіб "Геометрія 7-9 клас";

3. Програмні засоби з математики  навчального призначення GRAN 1, GRAN 2D, GRAN ЗD, DG, EUREKA, бібліотеки електронних наочностей тощо;

4. Власні уроки-презентації, тести . 

Ілюстративний матеріал до уроків добираю так:

1) сканую ілюстрації з підруч­ника, додаткової наукової та ме­тодичної літератури;

2) використовую матеріали з цифрового фотоапарату та ка­мери;

3) використовую ресурси Internet, особливо таких популяр­них освітніх сайтів: http://www.osvita.ua/publishing/urok;

http://www.perspektiva.osnova.com.ua.

Мережа Internet надає можли­вість знайти відомості про підруч­ники, додаткову літературу, біо­графії вчених, новини науки, ме­тодичні розробки і багато іншої необхідної інформації.

Систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, призводить, на мою думку, до:

• підвищення якісного рівня використання наочності на уроці;
• підвищення продуктивності уроку;
• установлення між предметних зв’язків;
• появи можливості організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів;
• учитель, що створює презентацію, змушений звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначаються на рівні знань учнів;
• змінюється на краще взаємини з учнями, особливо тих, хто захоплюється інформатикою;
• в учнів змінюється ставлення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Готуючись до уроків, учні використовують мате­ріали, опубліковані в Іпtегпеt, для підготовки доповідей і рефератів. Це електронні енциклопедії, текс­ти художніх та науково-по­пулярних книг, матеріали періо­дичних видань. Користуються та­кож каталогами й замовленнями книг у публічних бібліотеках через Internet .

Оформляючи дослідницькі роботи і реферати, учні застосо­вують сучасні прикладні ком­п'ютерні програми (Word, Excel, Microsoft  Power Point, електрон­ні варіанти рефератів), що сприяє розвитку комп'ютерної й інфор­маційної культури учнів. Впровадження Інтернету  на моїх уроках забезпечує якісно новий рівень розвитку креативних здібностей учнів. Новітні ІКТ позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи, організаційні форми і засоби, що дає змогу вирішувати складні сучасні завдання шкільної педагогіки стосовно зростання інтелектуального, творчого потенціалу країни.                                                

Робота з обдарованими дітьми продовжується в позаурочний час.  Діти показують свої здібності з математики, розширюють і поглиблюють набуті знання з цього предмету, навчаються працювати над математичними проблемами, читати математичну  літературу. Це сприяє підвищенню їх математичної  культури, розширенню математичного кругозору і дальшому посиленню інтересу до математики .

Так, в позаурочний час  ведеться підготовка до олімпіад, виконуються задачі історичного характеру, різного рівня складності. Також  проходить підготовка до тижня математики, обговорюються конкурси, діти створюють  презентації про зв'язок  математики  з  природою, різними науками, наприклад: «Математика у світі гармонії і краси», «Математика і техніка»,  «Практичне застосування математики». Учні узагальнюють зібрані матеріали з тем:   «Математика в архітектурі», «Цікаві факти із життя відомих математиків».

 Так при проведенні тижня математики  учні 7-11 класів багато дізналися про значення математики в різних галузях людської діяльності. Така форма роботи сприяє розширенню кругозору учнів, розвиткові уміння самостійно й творчо працювати з навчальною, науково-популярною літературою, формуванню в дітей інтересу до математики, а також поглибленню знань.           

Щоб розвинути креативні здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо. У своїй роботі орієнтуюся на використання таких педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання.          Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб урок на урок не був схожий. На уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи , роботи в групі, вміння слухати товаришів та висловлювати свою думку. Апробовуючи різні форми і методи навчання, я дійшла висновку, що найбільш вагомих результатів по роботі з проблеми досягла за допомогою інноваційних технологій навчання(проблемне навчання, кооперативне навчання), методів(« Мікрофон», «Мозкова атака», « Незакінчене речення»), форм проведення уроків, а саме: уроки-семінари, екскурсії, уроки-ігри, уроки-подорожі. Проводжу моніторингове дослідження. Приведу приклад проведення моніторингових досліджень (2013 - 2014 н. р.) у 9 класі. Моніторинговий зріз (алгебра) на початок навчального року і на кінець I семестру показав, що навчальні досягнення учнів підвищились. Наявна домінанта розвитку до підвищення рівня знань. Більшість учнів продемонстрували високі та достатні рівень знань із предмета. Кількість учнів, які мають початковий рівень знань відсутня.

Діагностичний зріз                                 Діагностичний зріз

на початок року                                       на кінець І семестру

Застосування інноваційних технологій навчання активізують креативні здібності учнів, пізнавальну діяльність учнів до роботи на уроці, стимулюють участь учнів у позакласній роботі з предмета.

Проведена робота дає свої результати. Мої учні  беруть активну участь у проведенні шкільних, районних олімпіадах де займають призові місця(Токар Оксана – учениця 8-А класу зайняла ІІ місце з математики (2012 н.р.),Токар Оксана – учениця 9-А класу зайняла ІІІ місце з математики (2013 н.р.),). Велика кількість учнів є учасниками Міжнародного конкурсу «Кенгуру» де демонструють високий та достатній рівень знань.             

Креативні  здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Моє завдання, як вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.

            Вважаю, що моя праця вчителя над обраним питанням плідна. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую учням, а не собі, а віддачі шукаю в повазі, доброзичливому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .