«Українська мова та література»

сел. Васильківка

Діхтяр Ольга Володимирівна,  філолог викладач української мови та літератури

«Гуманізація стосунків   учасників педагогічного процесу засобами інтерактивних технологій з метою формування інноваційної особистості»,

репродуктивний

Ключові слова: розвивальне навчання, особистісно орієнтоване навчання, педагогіка співробітництва, інтерактивні методи навчання, використання ІКТ на уроках.

Анотація досвіду: Будуючи  свою  роботу  на ідеях  гуманізації,  особистісно  орієнтованого  навчання,  індивідуального  підходу  до  учня,  підбираю  завдання  для  кожної  дитини  залежно  від  її  можливостей,  розвиваю  творчі  здібності  дитини,  активізуючи  пізнавальний  інтерес  до  навчання.

   Використовуючи  різноманітні  активні  та  інтерактивні  методи  навчання,  елементи  педагогіки  співробітництва,  здійснюючи  особистісно  орієнтований  підхід,  реалізую  одночасно  кілька  напрямків  пізнавальної  діяльності  школярів  -  навчальний,  пізнавальний,  розвиваючий,  виховний.  Адже  навчальна  діяльність  у  кінцевому  результаті   повинна  не  просто  дати  людині  суму  знань,  умінь  та  навичок,  а  сформувати  інноваційну  особистість,  компетентність  якої  базується  на  знаннях,  досвіді,  цінностях,  здібностях,  набутих  завдяки  навчанню.

Навчальний заклад: Васильківська середня загальноосвітня школа №2

Адреса: вул. Комсомольська,35, сел. Васильківка, Україна 52600

                          Телефон: 056399-28-41

                         E-mail:dihtyar1955@gmail.com

ХХІ  ст.  ставить  перед  сучасною  школою  нові  вимоги  -  передусім  це  навчання  і  виховання  високоінтелектуального  громадянина  України,  майбутнього  господаря  держави.  Метою  курсу  української  мови  та  літератури  повинно  стати  не  тільки  запам’ятовування  учнями  суми  знань  про  мову  та   з літератури,   а  й  активне  їх  застосування. 

     У  Державному  стандарті  базової  і  повної  середньої  освіти  наголошується  на  тому,  що  основною  змістовою  лінією  мовної  освіти  є  мовленнєва,  яка  спрямована  на  вироблення  в  учнів  умінь  і  навичок  в  усіх  видах  мовленнєвої  діяльності,  на  засвоєння  учнями  етикетних  норм  у  різних  сферах  спілкування,  яке  передбачає  увагу  до  співрозмовника,  повагу  до  думки  іншої  людини,  використання  у  повсякденному  спікуванні  формул  ввічливості.

   У  Національній  доктрині  розвитку  освіти  України  зазначається,  що  основна  мета  української  системи  освіти  -  створити  необхідні  умови  для  розвитку  і  самореалізації  кожної  особистості  як  громадянина  України,  сформувати  покоління,  здатне  навчатися  впродовж  життя.

   Реформування  загальної  середньої  освіти,  відповідно  до  Закону  України  “Про  загальну  середню  освіту”,  передбачає  реалізацію  принципів  гуманізації  освіти,  їх  демократизацію,  методологічну  переорієнтацію  процесу  навчання  як  розвиток  особистості  учня.

           Формування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини – основні завдання, які стоять перед загальноосвітньою школою.

  У зв'язку з цим основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні мовленнєвому розвитку школярів, які б уміли змістовно, зв'язно, стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вмінням і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації.

  Це забезпечується, у першу чергу, через впровадження у навчально-виховний процес нових інтерактивних технологій, форм, методів та засобів навчання як стратегій розвитку національного, державного освітнього простору.

  Обравши  проблему  “Гуманізація  стосунків  учасників  педагогічного  процесу засобами інтерактивних технологій з метою формування інноваційної особистості”,  я  грунтовно  вивчила  методичну  літературу  з  даної  проблеми, вивчила досвід світових та вітчизняних педагогів. З часів педагогіки А.С.Макаренка і дотепер учені-педагоги В.А.Сухомлинський, Ш.А.Амонашвілі, Д.Хазард, М.А.Данілов, із різних позицій висвітлюючи педагогічну взаємодію в системі „учитель – учень”, висловлюють думку про те, що в основу організації педагогічного процесу має бути покладена ідея гуманістичного підходу до дитини, ідея педагогічної взаємодії й співробітництва, взаємної активності педагогів і вихованців.

У подальшому  різноманітні  аспекти проблеми  досліджувалися   М. В. Виноградовою,  В. К. Дяченком,  В. В. Котовим,  І. Б. Первіним,  І. М. Чередовим  та  іншими  вченими.

        Педагогіка  слівробітництва  найбільш  відповідає    принципам  гуманізації  та  демокритизації  освіти,  антивізації  пізнавальної  діяльності,  забезпечує  партнерську  діяльность  учителя  і  учнів,  спрямовану  на  розв’язання  системи  суспільно  та  особистісно  найвижливіших  навчальних  і  життєвих  проблем.  При  такому  підході  учень  є  співавтором  уроку,  основна  ж  стратегія  вчителя  полягає  у  виявленні  його  індивідуальних  здібностей  і  нахилів  та  створення  сприятливих  умов  для  подальшого  їх  розвитку.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інтерактивних  технологій навчання.

      Основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це урок демократичний. Для

такого уроку характерними ознаками є :  підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей; навчання не словом, а справою; проведення його не для учнів, а разом з ними;  спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;  забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

     На  своїх  уроках  я  використовую  декілька  напрямків  інтерактивного  навчання.  Один  з  них – технологія кооперативного  навчання. Ця форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною метою, при опосередкованому керівництві вчителя і співпраці між собою. Педагог керує роботою кожного учня через завдання, безпосередньо втручається у роботу груп лише в тому разі, якщо у школярів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу.

     Групова діяльність не ізолює учасників один від одного, а, навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці.

  Технологія групової навчальної діяльності школярів ґрунтується на таких положеннях: навчати школярів прийомів ділової співпраці; забезпечувати доцільний розподіл дітей на групи; стимулювати активність кожного учня; поєднувати групову з іншими формами навчальної діяльності школярів на уроці.

  Особистісно  орієнтований  підхід  передбачає  допомогу  в  усвідомленні  себе  особистістю,  у  виявленні  та  розкритті  його  можливостей,  у  створенні  умов  для  самовираження  і  самореалізації.  Уміла  організація  групової  роботи  учнів  максимально  забезпечить  реалізацію  цих  завдань.

  Групи  створюються  на  один  урок,  на  кілька  занять  і  навіть  на  семестр;  розподіл  обов’язків  між  членами  групи:  керівник,  секретар,  посередник,  доповідач.

   Для  організації  групової  роботи  вчителеві  потрібно  скласти  для  учнів  пам’ятки,  картки   з  пізнавальними  та  проблемними  завданнями,  бібліографічний  та  дидактичний  матеріал.

   Зразок  пам’ятки:

1. Працювати  для  реалізації  спільної  мети,  досягнення  єдиних  цілей.
2. Визначити  функції  кожного  і  розподілити  обов’язки.
3. Вчитися  слухати  один  одного,  враховувати  різноманітні  думки  і  пропозиції  членів  групи.
4. Навчаючись  самому,  навчати  інших.
5. Виробляти  уміння  відстоювати  власну  позицію.
6. Вчитися  робити  правильний  вибір  і  брати  відповідальність  за  цей   вибір.
7. Пам’ятати:  загальний  успіх  залежить  від  внеску  кожного.

       Роботу  в  групах  можна  широко  використовувати  на  уроках  літератури  рідного  краю.  Наприклад,  при  вивченні  теми « Андріан  Кащенко – співець  козацької  слави”» (9 кл.)  пропоную  такі  завдання  групам:

   1 група  “Історики”.

• Чому  А.  Кащенка  називають  літописцем  славних  і  трагічних  сторінок  історії?  

 2 група  “Біографи”.

• Як  могло  трапитись,  що,  народившись  у  сім’ї  дворянина,  де  не  спілкувались  українською  мовою,  Андріан  глибоко  відчув  трагедію  рідного  народу?

     3 група  “Літературні  критики”.

   -Чим  співзвучне  оповідання  А.Кащенка  “Над  Кодацьким  порогом”  із  українською  народною  піснею  “Ой  не  знав  козак  Супрун”?

         На  початку  уроку  літератури  в  11 класі,  коли  вивчається  роман  Ю.Яновського  “Вершники”,  а  новела  “Подвійне  коло”  вже  прочитана,  використовую  технологію,  яка  має  назву  “Коло  ідей”,  згідно  з  якою  всі  групи  виконують  одне  й  те  саме  завдання,  що  складається  з  кількох  питань:

1. Чи  дотримувались  батьківської  науки  сини  Половці?
2.  Чи  є  моральне  виправдання  братовбивству?
3.  Чи  правий  Оверко,  коли  говорить:  “Рід  переведеться,  а  держава  стоятиме”?

Коли  малі  групи  завершили  виконувати  завдання,  запитую  всі  групи  по  черзі,  поки  вичерпаються  ідеї.  Як  варіант  запропоновую  кожній  групі  записати  свої  думки  на  картці.  Зібрати  ці  картки  і  можна  розпочати  дискусію,  перейшовши  до  наступних  проблемних  питань  твору.

Функція  вчителя  у  груповій  навчальній  діяльності  -  забезпечувати  позицію  суб’єкта  навчання,  тобто  активного  учасника  навчально – пізнавального  процесу,  створювати  комфортні  умови  для  взаємонавчання  і  самореалізації  особистості.

     Узагальнюючи  в  10  класі  вивчений  матеріал  про  Олександра  Олеся,  використовувала  ще  один  варіант  діяльності  учнів  в  групі – “Акваріум”.  Він  ефективний  для  розвитку  навичок  спілкування,  вдосконалення,  вміння  дискутувати  й  аргументувати  свою  думку.  Перша  група  сідає  в  центрі  класу   ( в  “акваріумі” ),  отримує  завдання  для  проведення  групової  дискусії: 

- Чи  можна  говорити  про  любов  Олександра  Олеся  до  співвітчизників  після  таких  поетичних  рядків:

           О  правда!  Мій  народ  смішний  без  краю…

           Сліпий,  горбатий  і  чудний…?

Пропоную  протягом  двох  хвилин  обговорити  можливі  варіанти,  а  клас  уважно  стежить  за  обговоренням.  По  завершенні  дискусії  ставлю  питання  класу.

-Чи  погоджуєтеся  ви  з  думкою  групи?

- Чи  була  ця  думка  достатньо  аргументована?

       Така  бесіда  триває  2-3 хвилини.  Після  цього  місце  в  “акваріумі”  займає  інша  група,  котра  обговорює  наступну  ситуацію:

    - Чи  вважаєте  ви  еміграцію  поета  зрадою?

Третя  група  у  межах  “акваріуму”  опрацьовує  таке  проблемне  питання:

-   У  яких  українських  письменників  уболівання  за  долю  України поєднувалися  з  жорстокою  критикою?

   У  підсумках  уроку  обговорюємо  роботу  цих  груп  і  оцінюємо  їхню  діяльність. 

    Сучасна  система  тематичного  оцінювання  знань  спонукає  учнів  до  чіткого  усвідомлення  навчальних  цілей,  потрібності  певної  мети,  її  значущості  для  розв’язання  життєвих  проблем.  Тому  так  важливо,  щоб  завдання,  які  пропонуються  для  опрацювання  в  групах,  були  творчого,  проблемно-пошукового,  науково-дослідницького  характеру.

   Наведу  деякі  завдання  творчого  характеру:

1. Придумайте  рекламу  художнім  програмам,  яка  зацікавила  б  читачів.
2. Створіть  словесний  портрет  головної  героїні  роману  Ліни  Костенко  “Маруся  Чурай”.
3. Складіть  лист-звернення  від  свого  імені  до  братів  Половців  з  роману  Ю.Яновського  “Вершники”.

          Завдання  проблемно-пошукового  характеру:

1. Які  твори  української  літератури  можна  віднести  до  інтелектуальної  прози?  Чому?
2. Проаналізуйте  переплетення  реальності  із  вигадкою  та  фантазією  у  “Зачарованій  Десні”  Олександра  Довженка.
3. Поміркуйте  над  роллю  пейзажу  в  повісті  Уласа  Самчука  “Марія”.  Зацитуйте  відповідні  уривки.

Приклади  завдань  науково-дослідницького  змісту:

1. Дослідіть  погляди  Ліни  Костенко  на  суть  та  призначення  поетичної  творчості  (поезії  “Доля”,  “Яка  різниця,  хто  куди  пішов?” ).
2. Що  спільного  є  в  творчості  Василя  Симоненка  і  Ліни  Костенко?
3. Розкрийте  зміст  екологічного  мотиву  у  поезії  Ліни  Костенко  “Ще  назва  є,  а  річки  вже  нема”.

  Ефективною є робота в групах при вивченні біографії і творчості письменників. Так, наприклад, при вивченні життєвого і творчого шляху Олександра Петровича Довженка організовую роботу в трьох групах.

І група – "Бібліографи" отримують домашнє завдання: за допомогою мультимедійних засобів приготувати розповідь про письменника.

ІІ група – "Журналісти" підготували уявне інтерв'ю з письменником. Була проведена велика підготовча робота: на питання журналістів уявний письменник дає відповіді словами із творів "Автобіографія", "Зачарована Десна", "Щоденник", "Україна в огні".

ІІІ група – "Літературні критики" ознайомили учнів із відгуками літературних критиків – сучасників О.П.Довженка та оцінкою його творчості нашими сучасниками.

  При вивченні теми "Будова тексту" клас поділяється на чотири групи на період вивчення даної теми. Це дає можливість за урок опрацювати  велику кількість текстів, навчає дітей самостійно і критично мислити, робити висновки, узагальнювати опрацьований матеріал.

  На початку вивчення теми ставлю перед дітьми завдання, з якими вони повинні впоратися при вивченні теми.

  Кожній групі на картках дається текст для дослідження:

І група – дослідити, скільки ССЦ у тексті.

ІІ група – дослідити текст і визначити тип зв'язку.

ІІІ група – визначити суб'єкт і предикат.

ІV група – визначити спосіб зв'язку.

  Наприклад, при вивченні граматичних засобів зв'язку даю завдання групам: дослідити текст і виділити такі граматичні засоби зв'язку:

І група – сполучник як засіб зв'язку між реченнями і абзацами;

ІІ група – вставні слова;

ІІІ група – синтаксичний паралелізм речень;

ІV група – співвідносність видових і часових форм дієслова.

Роботу в  парах  доцільно  застосовувати  під  час  перевірки  домашнього  завдання,  закріплення,  вдосконалення  знань,  умінь  та  навичок.  Тривалість  такої  роботи  5 – 7 хв.  Так,  наприклад,  при  вивченні  теми  “Дієприслівник  як  особлива  форма  дієслова”  учні  7 класу  працюють  над  перекладом  тексту:

Не  поднимая  глаз.  Говорить  улыбаясь.  Сидеть  наклонясь.  Идти  напевая.  Пить,  не  обращая  внимания.

Після  обговорення  один  із  учнів  представляє  роботу  (текстів  для  перекладу  береться  декілька  варіантів,  щоб  кожна  пара  (2 – 3)  змогли  представити  свою  роботу).

Широко  практикую  на  уроках  української  мови  складання  діалогів  на  лінгвістичну  тему.  Будуючи  діалог,  діти  закріплюють  вивчене,  розвивають  комунікативні  здібності.  Вислухавши  діалог,  учні  дають  оцінку  відповіді  товаришів , при  потребі  доповнюють,  тобто  будують  усний  відгук.

Цей  вид  роботи  також  використовою  і  на  уроках  української  літератури.  При  роботі  над  оповіданням  В. Винниченка  “Федько – халамидник”  учні  6  класу  працюють  у  парах,  складаючи  цитатну  характеристику  Федька  і  Толі.  Звичайно,  цьому  передує  підготовча  робота,  де  звертається  увага  на  ті  риси  характеру  героїв,  їх  вчинки,  які  є  важливими  для  розкриття  образу.

Технологія  “Мікрофон”  надає  можливість  кожному  сказати  щось  швидко,  по  черзі,  відповідаючи  на  запитання  або  висловлюючи  свою  думку  чи  позицію.  Цей  вид  роботи  можна  використовувати  і  на  уроках  мови,  і  на  уроках  літератури,  і  на  уроках  народознавства.

Так,  вивчаючи  курс  народознавства,  діти  засвоюють  конкретні  відомості  про  етнічну  історію  нашого  народу,  особливості  його  традиційно – побутової  культури,  норми  й  еталони  міжособистісного  спілкування  і  взаємин  із  довкіллям.  Для  дітей  цей  предмет  новий  і  є  дуже  цікавим.  Вони  дізнаються  дуже  багато  про  наші  корені,  звичаї,  традиції,  і  тому  кожен  урок  збагачує  дитину.  Прикладом  використання  цього  прийому  може  бути  фрагмент  уроку  у  5 кл. на  тему  “Осінні  обряди  українців”. Питання  для  мікрофону:

-  Що  нового  ви  дізналися  на  сьогоднішньому  уроці? Безперечно,  відповідей  буде  дуже  багато.

Незакінчені  речення.  Цей  прийом  часто  поєднується  з  “Мікрофоном”  і  дає  можливість  грунтовніше  працювати  над  формою  висловлення  власних  ідей,  порівнювати  їх  з  іншими.

Визначивши  тему,  з  якої  учні  будуть  висловлюватися,  формулюю  “незакінчене  речення”,  пропонуючи  дітям  закінчити  його.

Особливо  цікавими  і  показовими  в  цьому  плані  є  уроки  літератури  в  9 класі.  Вивчаючи  творчість  Г. С. Сковороди,  діти  дуже  багато  дізнаються  і  про  історичну  епоху,  і  про  життєвий  і  творчий  шлях  письменника,  і  про  громадянську  позицію  філософа.  Учні  були  вражені  його  життєвим  вибором,  його  мудрістю,  дотриманням єдності  між  словом  і  ділом,  послідовністю  філософа,  далекоглядністю…Діти  відчули  гордість  за  своїх  предків.

Варіантів  “незакінчених  речень”  може  бути  багато.  Наведу  деякі  з  них:

• На сьогоднішньому  уроці  для  мене  найбільшим  відкриттям  було…
• Ця  інформація  дозволяє  нам  зробити  висновок,  що…
• Це  рішення  було  прийнято тому,  що…
• Це  мій  улюблений  герой,  бо…
• Цей  твір  нас  навчив…

Звичайно  ж,  цей  прийом  може  використовуватися  і  на  уроках  мови,  і  на  уроках  літератури.

  Особливо  зручним  і  ефективним  є  метод  “мережаної  пилки”  на  уроках  української  літератури  з  позакласного  читання,  коли  за  урок  необхідно  опрацювати  багато  матеріалу.  “Мережана  пилка”  дає  можливість  створити  ситуацію,  яка  дозволяє  присутнім  працювати  разом,  щоб  засвоїти  велику  кількість  інформації  за  короткий  проміжок  часу  (“вчитися,  навчаюсь”).  Учні  діляться  на  “домашню”  та  “експертну”  групи.  Для  домашнього  завдання  групи  отримують  повний  обсяг  роботи.  У  класі  вони  діляться  отриманою  інформацією,    утворивши  “експертні”  групи  таким  чином,  що  до  кожної  “експертної”  входять  по  кілька  чоловік  із  “домашніх”  груп.  Учні  обмінюються  інформацією  так,  що  кожен  учень  засвоює  знання,  надані  представниками  іншої  групи.

  Після  “мережаної  пилки”  діти  відповідають  на  проблемні  питання,  беруть  участь  у  вікторині,  літературному  диспуті.  Так,  наприклад,  у  7 кл. урок  позакласного  читання  за  темою  “Народні  думи”.  Діти  готували  аналіз  однієї  з  дум,  у  класі  в  процесі  роботи  засвоїли  зміст  інших.

  Урок  літератури  рідного  краю  за  темою  “Творчі  здобутки  поетів  Придніпров’я”.  Звісно,  одній  дитині  важко  якісно  приготувати  повідомлення  про  творчість  поетів  (С. Бурлаков,  Ю. Кібець,  В. Ковтуненко,  Г. Світлична).  Групи  отримають  домашнє  завдання:  висвітлити  творчість  одного  конкретного  поета.  У  класі,  в  процесі  співпраці,  діти  обмінюються  інформацією,  доповнюють  один  одного.  В  процесі  роботи  учні  засвоюють  необхідний  матеріал.

  У  старших  класах  при  вивченні  літератури  Придніпров’я  широко  використовую  групову  форму  роботи  учнів  для  здійснення  аналізу  художніх  творів  авторів – земляків.  Так,  для  вивчення  у  10 класі  пропунується  тема  “Світ  поезії  Ганни  Світличної”.  Наш  земляк,  письменник  Віктор  Савченко  писав:  “Ганна  Світлична,  без  перебільшення, – явище  якого  не  знала  жодна  література  світу.  Її  життя – це  десятиліття  болю  й  страждань,  з  якими  навіть  просто  жити – справжній  подвиг.  Але    вона  не  просто  жила – вона  шукала  своє  місце  в  житті…І  стала  справжньою  поетесою  України.”

  Усі  ці  слова  дають  уявлення  про  неординарність  творчої  постаті  поетеси,  про  вагомість  її  поетичних  рядків.

   Після  ознайомлення  з  біографією  поетеси  та  роботи  над  змістом  поетичних  творів,  чотири  учнівські  групи  отримують  картки  із  завданнями  проаналізувати  кілька  поезій  Ганни  Світличної.

  Такий  урок,  звичайно,  передбачає  рефлексивну  діяльність  учнів  як  засіб самопізнання,  самооцінки,  аналізу  власних  досягнень.  Можливо,  найважливішим  підсумком  стане  відповідь  школяра  на  запитання  “Що  я  зрозумів  сьогодні  про  себе?”.

   Оцінювання  учнівських  досягнень  на  таких  уроках   здійснюю  як  традиційним  шляхом,  так  і  з  використанням  інших  форм     (самооцінювання,  взаємооцінювання  в  парах  і  групах,  рецензування  відповідей  однокласниками,  виставлення  балів  експертами  вимірювання  учнівських  досягнень).  Головне,  кожен  учень  несе  відповідальність  за  результати  спільної  діяльності,  бере  участь  у  виборі,  відповідає  за  цей  вибір,  адже  групова  робота  докорінно  змінює  позицію  суб’єкта.

   Одним  із  видів  інтерактивного  навчання  є  “ Мозковий  штурм”

( “мозкова  атака” ).  Він  стимулює  творчість,  дає  можливість  кожній  дитині  в  класі,  незалежно  від  її  розумових  здібностей,  висловити  свою  думку.  Проводиться  в  різних  формах:  для  учнів  5  класів – “віночок”  (діти  подають  один  одному  руки,  висловлюючись  стосовно  запропонованого ),  старші  -  “фронт”  (учні  піднімаються  зі  своїх  місць,  а  потім  сідають  по  черзі,  висловившись).

   Так,  у  старших  класах  при  вивченні  романів  В.Барки  “Жовтий  князь”  чи  І.Багряного  “Тигролови”  доцільно  поставити  такі  запитання:

1. Чому  саме  так  автор  вирішив  назвати  свій  твір?
2.  Чи  можливі  інші  назви?
3.  Який  заголовок  можна  було  б  дати?

Учні  називають  варіанти  заголовка  романів,  коротко  -  одним – двома  реченнями -  аргументують  думку.

На  уроках  літератури  по  можливоті  використовую  такий  вид  роботи,  як  дискусія.  Вона  дає  можливість членам  групи  проаналізувати  визначені  теми,  взаємодіяти  один  із  одним  і  поширювати  інформацію,  висловлюючи  власні  погляди  і  реалізуючи  ідеї  та  погляди  інших.

   Наприклад,  при  вивченні  оповідання  “Федько – халамидник”  діти  виказують  свої  думки  з  проблеми  “Чи  можна  виправдати  Толю,  який  всю  вину  за  скоєне  переклав  на  Федька?”

   Учням  пропонуються  послідовні  питання,  відповідаючи  на  які,  вони  підходять  до  вирішення  життєвозначущого  твердження.

   У  середній  школі  широко  використовую  прийоми  театралізації.

   Так,  при  вивченні  теми  “Усна  народна  творчість”  у  5 – 7 класах  проводжу  підготовчу  роботу  до  інсценування  казок.

   У  5 класі  інсценували  уривки  з  народних  казок  “Про  правду  і  кривду”,  “Мудра  дівчина”.Це  сприяло  розвитку творчих  акторських  здібностей,  допомогло  глибше  проникнути  у  глиб  прочитаного,  зрозуміти  його,  передати  характер  героїв.

   У  7  класі  цей  прийом  використовую  при  вивченні  теми  “Пісенна  творчість  українського  народу”.  Діти  із  задоволенням  вивчають  обрядові  пісні,  співають  та  інсценують  їх  ( колядки,  щедрівки,  русальські,  купальські,  жниварські  пісні).

   Різновидом  театралізації  є  прийом  “Стоп – кадр”,  при  якому  кілька  учнів  розігрують  ситуацію,  зупиняючись  у  певний,  раніше  запланований  учителем, час.  Це  робиться  для  того,  щоб  прокоментувати  чи  обговорити  уривок.

   Так,  у  9 класі  при  вивченні  повісті  Марка  Вовчка  “Інститутка”  діти  розігрують  діалог  між  бабусею  та  молодою  панею  у  саду  при  збиранні  яблук.  Вдало  підібрані  діти – актори  передають  жадібність,  хижацтво,  жорстокість  панянки.  Це  стає  темою  для  обговорення.

   Такий  методичний  прийом  як  “чарівний  стілець”  дозволяє  розрядити  обстановку  на  уроці,  розвиває  мовлення  учнів,  сприяє  створенню  атмосфери  довіри  та  дружніх  стосунків.  Його  можна  використовувати  на  будь-якому  уроці.  Наприклад,  на  уроці  народознавства  у  5  класі  при  вивченні  теми  “Різдвяні  традиції  народу”  після  опрацювання  теоретичного  матеріалу  на  другому  уроці  я  пропоную  дітям:

• Розкажіть,  як  святкується  Різдво  у  вашій  родині.
•  Яке  з  них  найбільше  запам’яталося?

   При  вивченні  історичних  романів  на  уроках  української  літератури  я  застосовую  «уявну  прогулянку».  Мета  даного  прийому  -  допомогти  школярам  уявити  епоху,  про  яку  йтиме  мова  під  час  уроку  чи  під  час  вивчення  теми,  розділу.

   Наприклад,  при  вивченні  “Слова  о  полку  Ігоревім…”  діти  розповідають  все,  що  їм  відомо  про  ту  епоху ( ХІст.),  використовуючи  знання  із  історії,  додаткових  джерел.  Я  доповнюю  картину,  розширюю  їх  знання,  демонструючи  ілюстрації,  книги.

   Подібна  робота  проводиться  на  уроці  літератури  у  7  класі  при  вивченні  історичної  повісті  Івана  Франка  “Захар  Беркут”.

     Дійовим засобом залучення учнів до навчальної діяльності, до одержання радості від пізнання є гра. Саме гра має велике значення в задоволенні людської потреби пізнання світу, входячи у психічний і фізичний світ дитини з перших днів її існування.

     Особливість ігрової діяльності полягає в тому, що в ній успішно засвоюється зміст навчальної діяльності. Використання гри сприяє зміні мотивів поведінки, розкриттю нових джерел розвитку пізнавальних сил, підвищенню самооцінки школярів, установленню дружніх стосунків у мікрогрупі й колективі, розвитку уяви тощо. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема організації пізнавальної діяльності учнів набирає особливо важливого значення у зв’язку з потребою суспільства в людях кваліфікованих, здатних швидко орієнтуватися в обставинах, мислити самостійно.

      Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

      В іграх діти відпрацьовують механізм навчальної діяльності. Ігрові методи дають змогу виявити в дітей наявність довільної поведінки та спілкування з дорослими й однолітками, вміння тримати увагу, здійснювати елементарний самоконтроль.

      Зміст навчальної гри повинен бути цікавим і значущим для її учасників, а всяке ігрове дійство повинно закінчуватись одержанням певного результату, що несе в собі певну цінність, ґрунтується а знаннях, навичках і вміннях, здобутих на уроках, та забезпечує можливість учням вибирати раціональні й ефективні рішення, при цьому критично оцінювати себе й оточуючих.

Зв’язок гри з практикою реального спілкування – одна з найважливіших соціально-психологічних вимог. Практика показує, що не існує універсаль ної гри, цікавої абсолютно для всіх учнів, груп, класів. Гра ефективна лише в поєднанні з іншими методами й засобами навчання.

      Найбільш продуктивні ігри на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Саме на цих заняттях навчальні ігри потрапляють на благодатний ґрунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливості вчителеві для проектування ігрових ситуацій.

     Підвищенню ефективності навчання мови та літератури спри­яють:

лінгвоестафети; ігри-дуелі; мовні та літературні естафети; літературні лото; ігри-імітації; рольові ігри; ділові ігри; ігрові проекти тощо.

Доцільно проводити ігри на різних етапах уроку. Так, під час актуалізації опорних знань можна використати гру «Склади квітку», «Мовна мозаїка», мовну чи літературну розминку, гра­фічний диктант, мовний двобій, «Четверте зайве». При вивченні словосполучень пропонується відшукати сполучення слів, що не є словосполученнями.

На уроках повторення, систематизації та узагальнення знань у 5-7 класах доцільно проводити хвилинки-веселинки, поетичні та ліричні відступи.

Завдання: знайти в тексті дієслова та визначити в них час, спосіб, дієвідміну та інші граматичні категорії.

Досить нашій соні спати! Слід дієслово розібрати! (Морфоло­гічний розбір дієслова за вибором.)

Готують школярів до життя, розвиваючи вміння критично мислити, аналізувати, синтезувати, корегувати, попередньо оцінивши й осмисливши певну проблему, також ігрові про­екти. На уроках української мови у 5-6 класах пропонуємо такі ігри:

«Лови помилку» («Знайди помилку»)

Свідомо допускається в прочитаному або написаному зазда­легідь тексті чи реченні помилка, яку потрібно помітити.

У 5 класі під час вивчення теми «Наголос» пропонується прослухати складене учнем оповідання, неправильно наголо­шуючи деякі слова.

Завдання

- Виписати слова, прочитані з неправильним на­голосом. Як їх слід наголошувати? Зробити висновки про роль наголосу.

Текст.

 Серед стрімких скель стояв високий лицарський за­мок. Його оточував глибокий рів і земляний насип. Дістатися до палацу можна було вузькою дорогою. Підніматися нею було справжньою мукою. Дорога петляла між проваллями, їхнє дно нагадувало страшне пекло.

«Словограй»

Кожній команді пропонується кілька карток з написаними словами.

Завдання:

 - Першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, другій команді — ті, на яких слова написані неправильно.

Слова для карток: проїзний, їжжу, сузір’я Велика Ведмеди­ця, будь коли, казна-хто, будь-у-кого, тьм’яний, теривені, пів­години, пів яблука, вічливість, дит’ясла, Вінниччина, секрет, апельсин, ливада, священник.

«Загадкова торбинка»

Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу приходять суперники та заробляють собі додатковий бал.

Фонетика (5 клас)

1. Скільки звуків має українська мова?
2. Поставте в алфавітному порядку прізвища: Данилевський, Данченко, Данилюк.
3. Чим закінчується день, а починається ніч?

Іменні частини мови (6 клас)

1.Чи можуть іменники змінюватися за родами? Аргументуйте свою думку.

 2.Чи правильне твердження: прикметники змінюються за ро­дами, числами, відмінками? Доведіть.

3.До    якого розряду належить числівник триста сорок шос­тий?

«Я так думаю»

В основі цього прийому лежить інтерактивна технологія навчання «прес», яка використовується при обговоренні дис­кусійних питань і проведенні вправ, у яких потрібно зайняти та чітко аргументувати власну позицію.

На уроках української мови у 5-6-х класах прийом «Я так думаю» доцільно використовувати на етапі закріплення нового матеріалу, коли учень повинен аргументувати свій вибір. На­гадуємо школярам, що відповідь потрібно будувати за такою схемою:

1. Висловіть  свою думку, поясніть, у чому вона полягає. По­чинайте зі слів: «Я вважаю, що..».
2. Поясніть, на чому ґрунтуються ваші докази. Починайте зі слів *тому, що...».
3. Наведіть приклади. Починайте словом наприклад.
4. Узагальніть свою думку, зробіть висновок. Починайте сло­вами: отже..., таким чином...

Цей прийом стане в нагоді й під час вивчення граматичних тем, і на уроках зв’язного мовлення. При цьому розвивається логічне мислення, а отже, відповіді стають повними й аргумен­тованими.

«Я — тобі, ти — мені»

Прийом використовується під час вивчення нового матеріалу або узагальнення та повторення вивченого. Він дає можливість кожному побути і в ролі вчителя, і в ролі учня.

Заздалегідь готуються картки, що стосуються теми уроку. На кожній з них записана певна інформація. Наприклад, під час вивчення теми «Звертання» у 5 класі на картках була за­фіксована така інформація:

• звертання — це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються з мовленням;
• звертання членом речення не буває;
• звертання бувають поширені й непоширені;
• звертання може стояти на початку, в кінці і в середині ре­чення тощо.

Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на своїх картках. (Необхідно з’ясувати, чи розуміють вони прочитане.) Потім діти розходяться по класу та знайомлять зі своєю інфор­мацією однокласників. Кожен може одночасно говорити лише з однією особою. Треба поділитися своїм фактом і отримати інформацію від іншого. Після цього пропонується відтворити отримані знання. Відповіді можуть промовлятися вголос або за­писуватися на дошці.

Рольова гра «Ти — оратор»

Учасники одержують завдання прочитати речення з певними інтонаціями:

• спочатку з захопленням, потім з осудом (Ну і вірші!);
• із захватом, розчаровано (Оце так сюрприз!);
• зачудовано, зневажливо (Яка красуня!).

Виправте помилки у твердженнях:

• нові слова, які виникають у нашій мові, називаються заста­рілими;
• слова, засвоєні українською мовою з інших мов, називаються діалектними;

 «Третій зайвий»

У кожній групі знайдіть «зайве» словосполучення:

• читати книгу, любити матір, любов до матері;
• сонце світить; грітися на сонці; пити джерельну воду.

        Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).

 В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути  штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

  Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у гімназистів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова”, творча група  створила проект „Хто ти? ”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій ( додаток).

 До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій вчителя до різних тем з української мови та літератури (додаток).

         Отже, інтерактивні  технології  на  уроках  української  літератури,  мови  і  мовлення  є  важливим  складником  особистісно  орієнтованого  розвивального  навчання.

Найхарактернішою  ознакою  такого  способу  пізнання  є  те,  що  активними  співтворцями  навчально – виховного  процесу  стають  самі  учні.   Вони  є  суб’єктом  пізнання.  Кожен  школяр  долучається  до  співпраці  в  колективній,  груповій  діяльності.

   Учень  і  учитель  є  рівноправними  ,  рівнозначними  суб’єктами  навчально – виховного  процесу.  Вони  спільно  визначають  мету  діяльності,  об’єкт,  суб’єкт,  засоби  діяльності,  результати  навчання.  Під  час  такого  спільного  пошуку  здійснюється  обмін  думками,  знаннями,  способами  діяльності,  внаслідок  чого  відбувається  рефлексія,  оцінювання  здобутих  результатів.  Учні  усвідомлюють,  чого  вони  досягли  на  певній  сходинці  пізнання,  що  вони  знають,  уміють,  як  виражають  своє  емоційне  ставлення  до  об’єкта  навчання,  як  володіють  оцінними  судженнями,  як  збагатився  їхній  осбистісний  досвід  творчої  діяльності.  Активність  учня  як  співтворця  навчально – виховного  процесу  забезпечуються   на  всіх  його  етапах.  Працюючи  в  режимі  шукань  та  новизни,  учні  розвивають  мислення,  виявляють  творчі  можливості.  Активні  форми  і  методи  навчання  дають  учневі  і  вчителеві  можливість  самовираження.  Орієнтація  сучасної  методики  на  діалогізм,  як  засіб  комунікативної  спрямованості,  а  в  педагогіці  -  на  діалог  двох  суб’єктів  навчального  процесу,  учня  і  вчителя,  робить  активну  і  інтерактивну  технології  особливо  цікавими  і  ефективними.  Адже  навчальна  діяльність  у  кінцевому  підсумку  повинна  не  просто  дати  людині  суму  знань,  умінь  та  навичок,  а  сформувати  нову  особистість  ,  компетентність  якої  базується  на  знаннях,  досвіді,  цінностях,  здібностях,  набутих  завдяки  навчанню.

   Аналізуючи  свою  роботу  над  проблемою ,  я  дійшла  висновку,  що  саме  гуманізація  освіти  виховує  нову  особистість,  формує  нове  ставлення  дитини  до  навчання,  дає  можливість  легко  адаптуватися  у  сучасному  житті,  набуті  знання  використовувати  творчо.

   Діти  на  моїх  уроках  почувають  себе  комфортно,  не  бояться  висловлювати  власні  думки.  Вони  самі  шукають  відповідь  на  задане  питання,  що  спонукає  до  творчості,  співпраці.

   Використання  інтерактивних  методів  на  уроках  української  мови  та  літератури  залучає  всіх  учнів  до  роботи  на  уроці,  кожний  робить  індивідуальний  внесок,  відбувається  обмін  знаннями,  ідеями,  способами  діяльності.  Це  співнавчання,  взаємонавчання  (колективне,  групове,  навчання  у  співпраці),  де  і  учень,  і  вчитель  є  рівноправними  суб’єктами  навчання,  розуміють,  що  вони  роблять,  рефлексують  з  приводу  того,  що  вони  знають,  вміють  і  здійснюють. 

   Результатом  проведеної  роботи  є  краще  засвоєння  учнями  учбового  матеріалу,  розвиток  творчих  здібностей  дітей.

        Мої  учні  є  постійними  учасниками  районних  і  обласних   олімпіад  з  української  мови  та  літератури,  Міжнародного  конкурсу  ім.  П.Яцика  знавців  української  мови,  де  виборюють  призові  місця.

   Моє  педагогічне  кредо  -  “Души  побеждаются  не  оружием,  а   любовью  и  великодушием”.  Дійти  до  кожної  дитини,  віднайти  ті  творчі  зерна,  що  закладені  в  ній,  розвинути  їх,  дати  дитині  усвідомити  себе  неповторною  особистістю,  усвідомивши  своє  “я”,  виростити  справжнього  громадянина  нашої  держави  -  ось  ті  задачі,  які  я  вирішую  в  своїй  педагогічній  діяльності.

    Отже,  я  вважаю,  що  гуманізація  освіти  -  це  необхідність  сучасного  життя,  а  впровадження  інтерактивних  методів  навчання  допомагають  учителеві  реалізувати   поставлені  перед  ним  задачі.